Лідери Європейського Союзу активно працюють над спільною заявою, яка підтвердить непохитну підтримку територіальної цілісності України та наголосить на обов’язковій участі Києва у будь-яких переговорах, що стосуються майбутнього країни. Цей крок відбувається напередодні зустрічі президентів США Дональда Трампа та росії Володимира Путіна на Алясці.
Про це розповідає Poltava Today
Підготовка спільної позиції ЄС щодо України
Проєкт заяви, який складається з семи пунктів, наразі розповсюджується серед держав-членів ЄС для погодження. На 11 серпня заплановано онлайн-зустріч міністрів закордонних справ країн блоку. Захід скликали терміново, щоб виробити узгоджену позицію після нещодавньої зустрічі спеціального посланця США Стіва Віткоффа з Путіним, а також низки брифінгів, які віцепрезидент США Джей Ді Венс провів у Великій Британії для європейських лідерів і дипломатів.
Серед європейських дипломатів, з якими велося обговорення, спостерігається певна невизначеність щодо деталей переговорів Віткоффа з Путіним, зокрема щодо можливих територіальних обмінів і потенційної готовності москви до припинення вогню.
У тексті йдеться, що держави ЄС «вітають зусилля президента Трампа, спрямовані на припинення агресивної війни Росії проти України та досягнення справедливого та тривалого миру й безпеки для України».
Водночас у заяві наголошується, що будь-який мир повинен ґрунтуватися на міжнародному праві, повазі до незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, а також на незмінності міжнародних кордонів силовим шляхом.
Дипломатична підтримка та питання санкцій
Проєкт документу перегукується із заявами, які нещодавно оприлюднили кілька європейських лідерів, і відображає прагнення ЄС до єдності щодо основних принципів підтримки України. Очікується, що ухвалена спільна позиція зміцнить дипломатичну підтримку для Києва на міжнародному рівні.
Поки що лишається незрозумілим, чи підпише заяву Угорщина, яка часто утримується від підтримки спільних підходів ЄС щодо України. Зокрема, нещодавні рішення ЄС щодо цього питання були прийняті у форматі «ЄС-26», без участі Будапешта, хоча Угорщина не блокувала продовження антиросійських санкцій у липні.
У проєкті заяви також підкреслюється, що ЄС продовжуватиме запроваджувати обмежувальні заходи проти російської федерації, не розглядаючи наразі питання пом’якшення санкцій. Для скасування або змін у санкційній політиці необхідний консенсус усіх членів блоку, а черговий перегляд пакету обмежень заплановано на січень 2026 року.
Водночас ЄС і його країни-члени залишаються осторонь від прямих переговорів між Києвом, Вашингтоном і москвою. Раніше президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер пропонували створити «сили підтримки» чисельністю до 20 тисяч європейських військових у західній Україні після домовленості про припинення вогню. Однак, за словами дипломатів, наразі ця ініціатива не отримала підтримки з боку США і перебуває у стані паузи.
У заяві немає конкретики щодо цієї ідеї, проте зазначено готовність ЄС робити подальший внесок у гарантії безпеки для України, відповідно до наявних можливостей кожної країни-члена.
Документ також підтверджує, що Європейський Союз, у співпраці зі Сполученими Штатами та іншими союзниками, продовжуватиме надавати політичну, фінансову, економічну, гуманітарну, військову та дипломатичну підтримку Україні, захищаючи її право на самооборону.
Водночас підкреслюється, що шлях до миру в Україні не може визначатися без участі самої України, а її позиція має бути врахована під час всіх майбутніх переговорів щодо врегулювання конфлікту.