Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив увечері 12 травня, що вважає підозру у справі про легалізацію 460 млн гривень на елітному будівництві під Києвом необґрунтованою та повідомив, що разом із захисниками опрацьовує матеріали справи.
Про це розповідає Poltava Today
«Разом з адвокатами працюємо з матеріалами справи. Але вже після першого ознайомлення можу повторити те, що сказав журналістам: повідомлення про підозру є необгрунтованим. Як адвокат із понад 30-річним стажем, я завжди керувався законом. І зараз так само буду захищати свої права, своє ім’я та свою репутацію виключно в межах законів України. Я відкритий до всіх процесуальних дій»
Єрмак також стверджує, що в останні місяці на правоохоронні органи чинився потужний публічний тиск із вимогою оголосити йому підозру, проте не уточнив, з якого боку, на його думку, він надходив.
Засідання ВАКС і клопотання про тримання під вартою
Вищий антикорупційний суд продовжить розгляд клопотання про запобіжний захід у справі Єрмака 13 травня. Під час попереднього засідання сторона обвинувачення заявила клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в 180 млн гривень, після чого суд оголосив перерву.
Адвокати колишнього очільника ОП просили відтермінувати продовження слухань, мотивуючи це необхідністю ознайомлення з обсягом матеріалів справи: захисник Ігор Фомін повідомив, що справа налічує 16 томів, кожен із яких у середньому містить близько 250 сторінок. На наступному засіданні очікується виступ захисту, частина засідання може відбуватися в закритому режимі.
Обставини кримінального провадження та інші фігуранти
Національне антикорупційне бюро повідомило про викриття, яке стосується організованої групи, підозрюваної у легалізації понад 460 млн грн в межах будівництва елітного котеджного містечка у селі Козин на Київщині. За даними слідства, протягом 2021–2025 років кошти нібито «відмивали» через зведення чотирьох приватних резиденцій із допоміжними спорудами та окремої резиденції загального користування на земельних ділянках загальною площею близько 8 гектарів.
У цій справі повідомлення про підозру отримав один із ймовірних учасників групи — колишній керівник Офісу президента. Слідство також називає серед підозрюваних ще щонайменше шість осіб, зокрема колишнього віцепрем’єра та бізнесмена, який, як зазначається, міг бути одним із керівників злочинної організації, викритої в межах спецоперації «Мідас» у листопаді 2025 року.
Після вручення підозри 11 травня Єрмак повідомив журналістам, що наразі не коментуватиме справу, і заперечив наявність у нього кількох будинків, заявивши, що володіє лише квартирою та автомобілем.
Адвокат Ігор Фомін у ефірі національного мовника відкидав причетність екскомандира ОП до легалізації коштів і назвав ситуацію результатом публічного тиску на правоохоронні органи.
У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив про подану Єрмаком заяву про відставку на тлі обшуків, які проводили у того часу. Після звільнення й обшуків колишній голова Офісу президента заявив, що вирушає на фронт, що він готовий до будь-яких наслідків та що вважає себе чесною й порядною людиною.
У матеріалах, пов’язаних із справою «Мідас», наявні записи, в яких фігурує кодове ім’я «Алі-Баба», імовірно пов’язане з Єрмаком. Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підтверджував, що на цих записах «Алі-Баба» нібито дає вказівки переслідувати детективів НАБУ і може бути причетним до спроб підірвати незалежність НБУ та САП у липні 2025 року, що, за його словами, не вдалося через громадські протести.
Під час засідань прокурорка САП Валентина Гребенюк заявила, що екскерівник ОП має достатні ресурси для приховування як за кордоном, так і в Україні, і вказала на наявність у нього кількох дипломатичних паспортів, один із яких нібито чинний до 2030 року.