Українські далекобійні удари по нафтопереробних заводах рф завдають суттєвих збитків енергетичному сектору країни-агресора, що вже призвело до скорочення її нафтопереробних потужностей та поглиблення паливної кризи.
Про це розповідає Poltava Today
«10% – це не приголомшлива цифра, – каже Тетяна Мітрова з Центру глобальної енергетичної політики Колумбійського університету, – але, все ж таки, це щось, що починає відчуватися через внутрішню паливну кризу в Росії, скорочення експорту нафтопродуктів і загальну напруженість у російському нафтовому секторі».
Систематичні удари та нові технології
Перші повідомлення про атаки на нафтогазову інфраструктуру рф з боку України з’явилися ще у 2022 році, з початком повномасштабної агресії. Упродовж 2023 року відбулося кілька масованих атак, а у 2024-2025 роках удари стали регулярними та систематичними. Україна інвестувала значні кошти у розробку далекобійних безпілотників, зокрема дронів типу «Лютий», здатних долати відстані до 2000 км, а також активно застосовує дешевші FPV-дрони для масованих атак на одні й ті самі об’єкти, що суттєво ускладнює їхнє відновлення.
Такі технологічні здобутки дозволили Україні вражати ключові енергетичні об’єкти росії майже щодня. Повторні атаки по НПЗ стали ключовою стратегією, адже рф прагне швидко усунути пошкодження та відновити роботу заводів. За останній рік під ударами опинилися щонайменше половина з 38 основних виробничих комплексів, а обсяги переробки нафти впали з 5,4 до 5 мільйонів барелів на день за два місяці.
Наслідки для енергетики рф та вплив на війну
За словами голови СБУ Василя Малюка, з початку року українські сили уразили майже 160 об’єктів нафтовидобутку та нафтопереробки рф, включаючи термінали, нафтопроводи, порти, нафтосховища і танкери.
Внаслідок цих атак у росії виник дефіцит приблизно 20% нафтопродуктів на внутрішньому ринку, простоює 37% нафтопереробних потужностей, дефіцит пального зафіксований у 57 регіонах, а експорт бензину заборонено до кінця року.
«Це законні воєнні цілі. Нафтовидобуток на нафтопереробка становлять десь біля 90 відсотків оборонного бюджету росії», – наголосив Малюк.
Однак, незважаючи на значні втрати, росія залишається третьою у світі за потужністю системою нафтопереробки, і, як підкреслює Мітрова, надлишкові потужності дозволяють їй певний час компенсувати збитки.
За оцінками експертів, суттєвий ефект від систематичних атак може стати помітним лише через кілька років. Тим часом російські споживачі вже стикаються з дефіцитом бензину, обмеженнями на продаж пального та видачею його за спеціальними картками, а експорт нафтопродуктів скоротився, що негативно впливає на доходи країни від енергетики.
За останніми даними, доходи росії від викопного палива за рік знизилися на 20% і складають близько 100 мільярдів доларів щорічно, що значною мірою пов’язано з санкціями США та ЄС, а також із наслідками українських ударів по енергетичній інфраструктурі.
Попри це, фахівці вважають, що у короткостроковій перспективі удари по нафтогазовим об’єктам не призведуть до миттєвого краху економіки чи військової потуги рф, адже у разі обмеженості ресурсів кремль надає пріоритет фінансуванню армії. Утім, президент України Володимир Зеленський переконаний, що удари по нафтопереробних заводах є «найефективнішими санкціями – тими, які працюють найшвидше».