Компанія, яку пов’язують із колишнім народним депутатом Віктором Медведчуком, була причетна до організації вивезення зерна з окупованої Запорізької області. Це з’ясували журналісти внаслідок серії розслідувань, які пролили світло на масштабні схеми незаконного транспортування українського зерна через тимчасово окуповані території півдня України.
Про це розповідає Poltava Today
Зв’язок з Медведчуком і логістика вивезення зерна
Журналістські розслідування виявили, що російська компанія «Флоранс», яку пов’язують із Медведчуком, виконувала роль логістичного оператора для вивезення зерна з окупованих територій у Крим, а звідти – до Туреччини. За даними «Слідства.Інфо», у 2023 році тільки з Криму до Стамбула було експортовано понад 13 тисяч тонн пшениці та ячменю, офіційним відправником яких значилося саме підприємство «Флоранс».
Журналіст Максим Савчук повідомив, що йому разом із колегами вдалося отримати доступ до листування з поштових скриньок, які стосуються логістики зерна із Запорізької області. Аналіз документів підтверджує значну роль «Флоранс» у транспортних операціях на захоплених територіях.
«Флоранс» бере участь у засіданнях, які ініціює російське профільне міністерство
З початком повномасштабного вторгнення рф логістика стала ще більш контрольованою і складною. Компанію «Флоранс» систематично запрошують до обговорення питань транспортування сільськогосподарської продукції, причому використовуються захоплені залізничні шляхи Херсонської та Запорізької областей. Саме ця компанія організовувала не лише перевезення зерна, а й вивезення металу на територію Білорусі.
Засновники «Флоранс» змінилися на початку 2025 року, але до цього часу простежувався прямий зв’язок із Медведчуком. Втім, нові власники наразі залишаються маловідомими, і з’ясувати, хто стоїть за ними, складно.
Реалії аграріїв на окупованому півдні
Ситуація для фермерів на Лівобережжі та в Запорізькій області залишається вкрай складною. За словами голови Асоціації фермерів Херсонщини Олександра Гордієнка, аграрії змушені працювати за невигідними умовами і фактично не мають альтернативи через окупацію:
«Дуже тяжко, це правда! Тому що чіткої ціни на зерно немає, забирають його в них – за що скажуть, за те вони віддають. Змусили всіх переоформитися (за російським законодавством), податки там дуже великі. Всі працюють тільки для того, щоб перечекати цей час і є дуже великі надії, що ЗСУ їх (окупанти) виженуть».
Виробники стикаються з проблемами поганої врожайності через посуху та руйнування Каховського водосховища. Чимало фермерів вже доведені до банкрутства через невиконання окупаційними структурами зобов’язань за договорами та невиплату коштів. Російська влада створила монопольного «державного зернового оператора», через якого приймається збіжжя, але гроші часто не виплачуються.
Контроль за виробництвом в аграрному секторі став значно жорсткішим: росіяни дозволяють обробку хімікатами лише за власними стандартами, а використання певних препаратів відбувається виключно через визначених постачальників, підконтрольних окупаційній владі. Всі процеси сертифікації зерна супроводжує «Россільгоспнагляд», а декларації анулюють, якщо огляд проходить не у визначених лабораторіях. Минулого року було анульовано 800 декларацій, у поточному році – вже 400.
Схеми експорту та тіньовий флот
Росія використовує схеми, які діяли ще після окупації Криму у 2014 році. За словами головної редакторки «Центру журналістських розслідувань» Валентини Самар, судна, що перевозять крадене українське зерно, діють під різними прапорами, вимикають ідентифікатори і приховують свою належність, щоб оминути санкції.
Після завантаження в кримських або азовських портах збіжжя переправляють у російські порти, де видаються вже російські експортні документи, які приховують походження продукції з окупованих територій України.
Україна наполягає на вдосконаленні санкційних механізмів і притягненні до відповідальності всіх учасників незаконних схем, включно з арештом суден-порушників. Поки що ці заходи на міжнародному рівні реалізуються недостатньо активно, зокрема через Інтерпол, хоча вже є приклади як фізичних, так і заочних арештів суден та кримінальних справ проти капітанів і судновласників.
Щороку, за оцінками колишнього міністра аграрної політики Віталія Коваля, росія викрадає до 5 мільйонів тонн українського зерна й збуває його на ринки Близького Сходу та Африки, видаючи це збіжжя за власне. Україна продовжує працювати над посиленням блокування торгівлі краденим зерном на міжнародних майданчиках та документуванням цих злочинів для подальшого звернення до міжнародних судів.