Молоді українці, які переїхали до Німеччини після початку повномасштабної війни, суттєво вплинули на демографічну ситуацію в країні. Яскравий приклад — історія Марічки Копанишин, яка стала вчителькою німецької мови для мігрантів.
Про це розповідає Poltava Today
«Якщо я вже тут понад три роки, то не хочу пасти задніх. Я б не могла подумати, що буду викладати німецьку іноземцям. А у мене зараз учні з 37 країн», – розповідає Марічка Копанишин, яка після початку повномасштабної війни переїхала до Німеччини.
Марічка переїхала до Німеччини у березні 2022 року. Спочатку вона працювала прибиральницею у готелі, а завдяки підтримці німецької родини змогла пройти курси німецької мови. Родина допомогла їй з оплатою першої частини курсу, а другу частину, як з’ясувалося пізніше, оплатив професор. Ця підтримка дала можливість Марічці скласти іспит на рівень B2 вже через три місяці, що стало першим кроком до нової професії.
Від мігрантки до єдиної української вчительки
Маючи педагогічну освіту, Марічка звернулася до понад 20 шкіл у Німеччині з пропозицією про працевлаштування. Відгук надійшов лише з трьох закладів, і лише одна школа запросила її на співбесіду. Попри відсутність досвіду вчителювання на той момент, їй дали шанс, і вже у 23 роки вона почала викладати німецьку для підлітків-мігрантів. Зараз більшість її учнів — українці, хоча серед них є молодь з 37 різних країн.
Нині Марічка працює у Роттвайлі — вона єдина вчителька з України у місцевій школі. Її учні — підлітки віком 15–18 років, переважно зі східних областей України. Дехто з них уже вдруге залишив дім через війну.
Вплив української молоді на демографію Німеччини
За даними Федерального статистичного відомства Німеччини, саме міграція молоді з України після початку війни допомогла країні зберегти частку молодого населення на рівні 10% — це близько 8,3 мільйона людей віком 15–24 років станом на кінець 2024 року. Цей показник залишився стабільним з 2021 року, і експерти вказують, що цього вдалося досягти завдяки українським біженцям. Найбільше молоді відносно населення зафіксовано у Бремені, Гамбурзі та Баден-Вюртемберзі.
У школах, де працює Марічка, основна увага приділяється інтеграції дітей у німецьке суспільство. Учні мають 16 годин німецької мови на тиждень, а також заняття з математики, англійської, історії, етики та фізкультури. Головна мета — скласти іспит з німецької на рівень B1, що дозволить навчатися у класах разом із німецькими однолітками.
Марічка зазначає, що спочатку багато українських школярів не хотіли вчити мову, оскільки сподівалися повернутися додому. Але з часом, через тривалу війну, більшість з них почали розглядати Німеччину як місце для майбутнього.
Збільшення кількості молодих українців у Німеччині відзначили й у МВС країни. Після дозволу на виїзд чоловіків віком 18–22 років, кількість шукачів притулку в цій категорії зросла вдесятеро — з 100 до 1000 осіб на тиждень. Станом на середину жовтня в країні перебувало близько 1,26 мільйона українських біженців.
Марічка ділиться, що багато батьків її учнів, які в Україні були підприємцями чи керівниками, у Німеччині вимушені працювати на простіших посадах. Вони визнають свої дипломи, проходять співбесіди та знаходять нові можливості, доводячи, що навіть у складних умовах можна розпочати все з початку.
- Згідно з опитуванням Інституту INSA, 66% німців виступають проти виплат українським біженцям допомоги Bürgergeld, а лише 17% підтримують таку фінансову допомогу.
- Станом на березень близько 701 тисячі українців у Німеччині отримували державну допомогу, з яких понад 500 тисяч — працездатного віку.
- 62% опитаних у Німеччині вважають, що молоді українські чоловіки призовного віку мають повернутися до України, тоді як 18% не погоджуються з такою думкою.