Стейблкоїн A7A5, створений у співпраці з молдовським олігархом Іланом Шором, став ключовим інструментом для росії у спробах обійти західні санкції та вибудувати власну фінансову систему, незалежну від долара США та західних банків.
Про це розповідає Poltava Today
Масштаби операцій та роль A7A5
У вересні президент росії володимир путін взяв участь у віртуальній церемонії відкриття нового офісу компанії A7 у Владивостоку. Це рідкісний випадок для глави держави, що підкреслює важливість проекту для кремля. A7 не є звичайною фінансовою установою: серед її керівників — Ілан Шор, організатор так званої «крадіжки століття» у Молдові, який після втечі з країни оселився у москві.
За словами топменеджерів A7, за 11 місяців роботи компанія обробила понад 7 трильйонів рублів (12,4 мільярда доларів США), що дорівнює приблизно 12% усієї зовнішньої торгівлі російських компаній. З початку 2025 року у рамках платформи A7 функціонує стейблкоїн A7A5 — перший у світі стейблкоїн, прив’язаний до рубля. За даними компанії Chainanalysis, обсяг транзакцій у цій криптовалюті з моменту запуску вже сягнув 79 мільярдів доларів, а щоденний обіг перевищує 1 мільярд доларів.
“Це феноменальна сума грошей. Це колосально для організації, якої рік тому взагалі не існувало”, – заявила Еліс Томас, дослідниця Центру інформаційної стійкості.
На думку експертів, A7A5 — унікальний інструмент для обходу санкцій і частина стратегії кремля зі створення паралельної фінансової системи, яка працює поза межами впливу західних фінансових ринків і не залежить від долара США. Особливу увагу до проекту привертає участь у ньому Ілана Шора, який, за словами західних і молдовських чиновників, допомагає росії не лише уникати санкцій, а й впливати на політичну ситуацію в Молдові.
Структури у Киргизстані й мережа криптообміну
Емітентом токена A7A5 формально виступає киргизька компанія Old Vector, зареєстрована у грудні 2024 року, а також A7-Kyrgyzstan LLC. Протягом 2025 року компанії декілька разів змінювали адресу реєстрації, а журналісти не змогли знайти жодних ознак реальної діяльності за вказаними адресами. У Бішкеку А7 зареєструвала низку взаємопов’язаних компаній, а також структуру під назвою «Євразія», що вже потрапила під санкції ЄС за дестабілізацію виборів у Молдові.
Основний обіг токена A7A5 відбувався спочатку на російській біржі Garantex, яка у 2022 році потрапила під фінансові санкції США і припинила діяльність лише після відкриття кримінальної справи проти її керівників. Після закриття Garantex більшість активності перемістилася на нову біржу Grinex, зареєстровану у Киргизстані, та на менш відому біржу Meer.kg. Американські слідчі вважають, що Grinex спеціально створили для обслуговування клієнтів, чиї кошти були заморожені після закриття Garantex, і для подальшого обігу A7A5.
Киргизстан з 2021 року активно намагається стати криптовалютним хабом Центральної Азії, залучаючи майнерів і біржі. Тут вже зареєстровано щонайменше 13 криптобірж, а влада планує запуск національної криптовалюти USDKG.
Вплив на Молдову та міжнародна реакція
Ілан Шор неодноразово використовував фінансові інструменти для впливу на політичні процеси у Молдові. Влада країни звинувачує його у підкупі виборців, організації масових заворушень та передачі грошових коштів через російські банки та платіжні системи. За оцінками молдовського уряду, лише під час виборчої кампанії 2024 року на ці цілі було витрачено понад 220 мільйонів доларів.
У 2023 році Шора заочно засудили до 15 років позбавлення волі, а його політичну партію заборонили. Однак його вплив на політику та економіку країни не зник, а зусилля росії із залученням криптовалют лише ускладнили боротьбу з фінансовими махінаціями і втручанням у вибори.
Зі свого боку, Європейський Союз та США неодноразово запроваджували санкції проти компаній, пов’язаних із A7 і A7A5, а також проти бірж і структур, залучених до цього процесу. Зокрема, у жовтні 2025 року ЄС офіційно визнав A7A5 «інструментом для фінансування діяльності, що підтримує агресивну війну росії» та запровадив новий пакет обмежень.
Попри це, роль A7A5 на ринку лише зростає — у серпні 2025 року ринкова капіталізація токена збільшилася майже на 250%, а щоденний обіг перевищив 1 мільярд доларів. Основними користувачами платформи стали компанії та громадяни з Китаю, а російський «Промсвязьбанк» забезпечив можливість купівлі токенів за допомогою своїх банківських карток.
“Що це змінить? Нічого! Тому що від самого початку ми будували інфраструктуру, стійку до будь-яких зовнішніх впливів та обмежень”.
Система A7 продовжує розширювати свою присутність не лише в росії, а й у інших країнах, відкриваючи офіси та залучаючи нових клієнтів, попри міжнародний тиск та санкції.