Як «Полтаваобленерго» вимикає світло: розповідь про роботу диспетчерської служби

Диспетчерська обленерго — це велика простора кімната на всю стіну якої розміщена мнемонічна схема. На ній позначені підстанції, трансформатори, розподільні пристрої, а поряд механічні вимикачі й роз’єднувачі. За допомогою мнемонічної схеми можна вимикати підстанції й переправляти напругу. У випадку аварії, коли в обленерго немає світла, мнемонічна схема більш надійна, ніж електронна.

В цій же кімнаті розташовуються і робочі місця диспетчерів. На моніторі диспетчери обирають назви окремих підстанцій і вимикають їх відповідної до тієї чи іншої черги. Таке вимкнення називається методом телемеханізації.

ІВ . поспілкувалася із фахівцями «Полтаваобленерго» — начальником оперативно-диспетчерської служби Романом Янченком та заступником технічного директора з високовольтних електромереж Валентином Севідовим.

— Читачі скаржаться, що не вимикають їхні сусідні будинки, бо бригада обленерго лінується. Чи електроенергія в усіх будинках вимикається дистанційно, чи потрібно це роботи й вручну?

— Люди думають, що у нас біля кожного рубильника сидить електрик і він кожен будинок вимикає окремо. Це не так. Поясню як працює електромережа.

Електроенергія із ТЕЦ, АЕС, гідроелектростанцій йде із місць генерації до підстанцій. Якщо тягнути кабелі від підстанції до кожного споживача — це здоровенний жмут кабелів. Відповідно дорогою від підстанції до будинку ми встановлюємо розподільчий пристрій, який має збірні шини. І вже від них ідуть окремі вимикачі до кожного будинку. Це дозволяє не тільки ефективно розкидати мережу, а й зменшити кількість обладнання на підстанціях і зробити мережу більш захищеною. Розподільчі пристрої є в Полтаві, Кременчуці, Миргороді, Горішніх Плавнях, Гадячі, Гребінці й Пирятині. В інших населених пунктах області — пряме живлення від підстанцій.

У Полтавській області всі підстанції потужністю 110 кВт, 35 кВт телемеханізовані. У Полтаві, Кременчуці розподільчі пристрої частково телемеханізовані, інші потрібно вимикати вручну. В Полтавській області лише в Кременчуці є бригада, яка вимикає розподільчі пункти. Також таку бригаду планують зробити у Полтаві. Наприклад, у Києві є нове обладнання, яке дозволяє поставити роутер у розподільчому пункті і керувати ним дистанційно. «Полтаваобленерго» поки що такого не може зробити, бо потрібно замінювати коштовне обладнання.

Методом телемеханізації вимикається лінія напругою 6 кВт на якій на момент увімкнення є понад 2 МВт навантаження. Наприклад, одна лінія йде у приватний сектор вулиці Шведської, 109-й мікрорайон і Яківці. На ній близько 3000 абонентів. А є критична лінії на яких сидить один юридичний споживач і до якої приєднано по 2-4 тисячі побутових абонентів. Буває таке, що одна сторона вулиці живиться від однієї лінії, а інша сторона вулиці від іншої. Наприклад, така ситуація є не вулиці Соборності: від 5-ї школи до площі Зигіна. Парна сторона живеться від одного РП, непарна сторона від іншого.

— Чому світло вимикають точно за графіком, а вмикають на 15-20 хв пізніше? Таким чином, якщо діє графік −4/+2, то мешканці зі світлом всього півтори години.

— Диспетчеру вручну треба проклікати кожну підстанцію, кожна операція на відключення потребує підтвердження. Тому і виникає затримка, бо потрібно вимкнути 40 пунктів вмикання лінії, комірок, а потім усі 40 й увімкнути. Звернемо увагу, що спочатку споживачів вимикають, а потім вмикають попередню чергу, щоби не було перевищення лімітів.

— Чому обленерго створило графік саме 4/2, а не 3/3, чи 4/4?

— Застосування саме такого графіка обумовлено величиною потужності, яку необхідно зменшити. Наразі потужність, що знижується при застосуванні кожної з черг, становить 110 −120МВт в денний час. Застосування двох черг одночасно зменшує потужність на 220 −240МВт, що дає нам змогу не перевищувати граничну величину потужності і уникнути застосування аварійних графіків. Якщо ж фактично споживана потужність знижується настільки, що для дотримання ліміту достатньо вимкнути тільки 110 −120МВт, то ми переходимо на одну чергу.

Використання графіку 4/4 або 3/3 передбачає тільки дві черги. Потужність кожної з двох складе 165-180МВт, але тільки одна з них може бути вимкнута. Тобто, у нас зникає можливість маневру: можна або вимкнути 165-180МВт, або не вимикати нічого, а споживання може коливатися у досить значному діапазоні.

— Як працює графік аварійних відключень? Те, що опубліковано на сайті обленерго, нічого не пояснює. Наприклад, просто вказано Київський район, але ж його вимикають не повністю.

— Аварійний графік застосовують коли складна ситуація у енергосистемі й диспетчер «Укренерго» залишає нам 25% від потреби. Графік аварійних відключень не зовсім правильно буде називати графіком, це 10 черг по потужності. У нас є деталізація цього графіку — перелік ліній, найменування підстанцій й приєднання. Споживачам ми цю інформацію не повинні оприлюднювати. Згідно з інструкціями ми повинні публікувати лише графік погодинних відключень. Аварійні графіки удосконалюються і ми скоро облікуємо нові. Де перші п’ять черг — це тільки промисловість, а з 5 по 10 — це побут. Таким чином, від їх застосування менше страждатимуть побутові споживачі.

— А чому у ГАВах вибрали пріоритетом побутових споживачів? Звичайно, мешканцям так краще, але коли підприємства не зможуть працювати і в магазинах не буде молока і хліба, то це також недобре.

— В пріоритеті — побут, а далі все те, що залишиться. У об’єкти критичної інфраструктури увійшла харчова промисловість. Молоко і хліб в магазинах будуть.

— Що таке спеціальні ГАВи?

— Це коли миттєво потрібно розвантажити енергетичну систему. Ми вимикаємо одразу найбільші підстанції, які направляють енергію на райони. Наприклад, замість 40 «комірок», ми вимикаємо тільки 3.

— Читачі припускають, що забудовники при будівництві нових споруд домовляються з обленерго, щоби їх підключили до критичних ліній.

— Нові будинки вимикають від електроенергії точно так, як і старі. Є норми проєктування, є правила приєднання згідно із яким будинки підключають до мережі. Як правило, забудовник просить підключення до найближчої точки, а уже критична ця лінія чи ні — немає значення.

— Яку кількість абонентів перекинули із критичної інфраструктури на звичайну? 

— Юридичних споживачів ми збільшили на 1000 точок обліку, а щодо побутових споживачів, то близько 30 тисяч додали. (дописати скільки всього на критичній залишилося) Наприклад, ми перемкнули 109-й мікрорайон, який не вимикався до 5 грудня, бо там на одній лінії кілька критичних об’єктів. Ми цю лінію пересадили і звільнили 2,4 МВт потужності.

Ми свідомо пішли на незручний крок для нас, бо є потреба знижувати потужність. Наприклад, будинок навпроти обленерго приєднаний до тієї ж лінії, що і 3-тя лікарня. Він раніше не вимикався. 5 грудня ми переглядали графіки, було зроблено перемикання, зробили зміни в мережах, розламали схему. Це не зручно для поточної роботи. Мережі побудовані таким чином, щоби забезпечувати надійність, якщо виникли пошкодження на мережі, то ми можемо швидко зарезервувати потужність. Ця гнучкість була втрачена, але завдання військової адміністрації ми виконали.

— Це дало свій результат?

— Так. Раніше ми часто не вкладалися у графіки 4 години без світла, тому застосували ГАВи. Тепер з’явилася додаткова потужність.

— Котельні перемикають на критичну інфраструктуру. Чи всі котельні вдасться перевести у такий режим?

— Перелік об’єктів критичної інфраструктури нам дає ОВА. З ними ми погоджуємо: кого можна вимкнути, а кого ні. Вони вважаютьь, що велику котельню вимикати не можна, а іншу можна. ОВА розглядає кожен об’єкт окремо, так само із водопостачанням. Військова адміністрація вважає, що цей водозабір є критичною інфраструктурою. Водозабори першого підйому — це пряма лінія, ми їх не чіпаємо взагалі. Ми не можемо всі котельні перевести на критичну лінію, немає такої технічної можливості. Ми можемо не вимикати лінію на якій розташована котельня, але разом із нею ми не будемо вимикати багато споживачів. І якщо ми цих споживачів не розвантажимо, то будуть аварійні графіки. Цей баланс треба тримати. А якщо застосовують спец ГАВи, тоді вимикаємо і критичну інфраструктуру.

— А можна синхронізувати вимкнення води й світла?

— Часто насосні станції водоканалу приєднані до інших ліній, ніж будинки. Ми намагалися цю різницю нівелювати при перегляді графіків, але не завжди так виходить зробити. Синхронізувати вимкнення світла і води дуже важко. Ми знаємо де і як прокладені наші кабелі, а де лежать труби водоканалу — цією інформацією ми не володіємо.

— А вишки мобільних операторів і інтернет-провайдерів належать до критичної інфраструктури?

— Це також ОВА по конкретному об’єкту вирішує. Переважна кількість вишок у критичну інфраструктуру не потрапили. Наприклад, «Київстар» через військову адміністрацію просив свій серверний центр ввести у критичну інфраструктуру. ОВА дала нам лист, щоби ми перепідключили або просто цю лінію не вимикали. По цій лінії йшло понад 1,5 МВт навантаження, якщо ми не будемо її вимикати, то ми просто не зможемо розвантажуватися. Ми виконали перепідключення і тепер серверний центр «Київстару» із постійним електропостачанням. Вишки мобільного зв’язку мають батареї та безперебійні блоки. Система стільникового зв’язку працює так, що навіть якщо одна вишка відімкнулася, то інші можуть її перекривати.

— Чи можна будинки з індивідуальним опаленням перекинути на критичну інфраструктуру? Бо коли довго відсутнє світло, то у мешканців немає можливості обігріти оселі.

— Знову ж таки, коли їх перекинути на критичну інфраструктуру, це потрібно увесь район заживити. Якщо комусь потрібно дати енергію, то звідкись її тоді потрібно забрати. А якщо перевищити ліміт, то потрібно запровадити ГАВ.

— Голову правління «Полтаваобленерго» також вимикають від світла?

— До 5 грудня не вимикали, бо його будинок розташований на критичній лінії. Лінії перекинули й тепер його також вимикають.

У наступних статтях ми поговоримо про те, чи може «Полтаваобленерго» купляти електроенергію у полтавських виробників.

, .