Загострення відносин між Китаєм та США знову опинилося у центрі уваги через запровадження Пекіном нових експортних обмежень на рідкісноземельні метали. Ці 17 елементів мають ключове значення для виробництва акумуляторів електромобілів, смартфонів, а також сучасних оборонних технологій.
Про це розповідає Poltava Today
«Крок Пекіна знову звертає увагу на те, як Китай використовує свій вплив як найбільша торговельна нація світу та свій контроль над виробничими ланцюгами, щоб проєктувати силу у міжнародних справах»
Нові обмеження, оголошені напередодні можливої зустрічі президента США Дональда Трампа та лідера Китаю Сі Цзіньпіна, розглядаються експертами як частина довгострокової стратегії Пекіна. Мета — посилити тиск завдяки домінуванню на ринку рідкісноземельних металів.
Нині Китай контролює понад 70% світового видобутку, 90% переробки і 93% виробництва магнітів із цих металів. За новими правилами, іноземним компаніям знадобиться спеціальний дозвіл для експорту рідкісноземельних магнітів або напівпровідникових матеріалів із вмістом понад 0,1% таких металів. Особливі обмеження стосуються компаній, пов’язаних із іноземними арміями, зокрема зі США, яким у більшості випадків відмовлятимуть у видачі експортних ліцензій.
Вплив на Європу та військову допомогу Україні
Європейські країни занепокоєні тим, що нові китайські обмеження можуть ускладнити військову підтримку України. США продають сучасне озброєння державам НАТО в Європі, які передають його Києву, а європейські уряди постачають Україні власну зброю. Багато видів сучасного озброєння — винищувачі F-35, підводні човни класів Virginia і Columbia, радарні системи, дрони Predator, високоточні авіабомби JDAM та крилаті ракети Tomahawk — критично залежать від рідкісноземельних металів.
Хоча США та імпортери мають певні запаси цих металів, нові обмеження можуть вплинути на обсяги постачання Україні у середньостроковій перспективі. Проблему ускладнює те, що американський оборонно-промисловий комплекс ще не досяг достатнього рівня виробництва багатьох видів сучасної зброї. Європейська торгова палата в Китаї вже відзначила, що отримання експортних ліцензій стало повільнішим, а затримки зберігаються ще з часу попередніх квітневих обмежень на сім видів рідкісноземельних металів.
Зусилля щодо створення нової системи для уникнення «вузьких місць» у сфері рідкісноземельних ресурсів стали одним із пріоритетів керівництва Євросоюзу, однак, за словами багатьох європейських компаній, процедура отримання дозволів у Пекіні залишається складною та вже призводить до збоїв у виробничих ланцюгах.
Альтернативи китайському домінуванню: роль Центральної та Південної Азії
Обмеження набудуть чинності у грудні, а підвищення тарифів, про яке оголосив Трамп, — з 1 листопада. Ситуація із майже монопольним становищем Китаю змушує країни шукати альтернативних постачальників.
У вересні Пакистан підписав меморандум про взаєморозуміння на суму 500 млн доларів із американською компанією US Strategic Metals, і вже на початку жовтня перша партія рідкісноземельних металів прибула до США. США та ЄС також звертають увагу на країни Центральної Азії, багаті на критичні мінерали, зокрема Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан.
Вашингтон запровадив ініціативу C5+1 Critical Minerals Dialogue і використовує формати «Групи семи» та Partnership for Global Infrastructure and Investment (PGII) для посилення співпраці. На саміті ЄС–Центральна Азія у квітні питання рідкісноземельних металів також було одним із ключових.
Казахстан у квітні оголосив про відкриття значного родовища з потенційними запасами понад 20 млн тонн рідкісноземельних металів, що може забезпечити країні третє місце у світі за цим показником після Китаю та Бразилії. Однак ці дані ще перевіряються міжнародними компаніями.
Попри перспективи регіону, існують серйозні бар’єри для розвитку — висока вартість транзиту, нестача експорту інфраструктури та значні інвестиційні ризики зменшують привабливість Центральної Азії для глобальних гравців.
Експерти радять США у найближчій перспективі орієнтуватися на країни з розвинутішим експортним сектором, як-от Канада та Чилі. Водночас наголошується, що стратегічні партнерства у сфері критичних мінералів мають вирішальне значення для послаблення залежності від Китаю, але очікування щодо потенціалу Центральної Азії мають бути реалістичними.