Головна Економіка як Крим «з’їдає» дедалі більше дотацій із бюджету Росії

як Крим «з’їдає» дедалі більше дотацій із бюджету Росії

by Max

Через повномасштабне вторгнення Росії в Україну збитковими стають усе більше галузей економіки в анексованому Криму. Слідом за підприємствами курортно-туристичної сфери після провалу курортного сезону, на додаткові російські дотації переходять аграрії. Що відбувається на Кримському півострові, поки Росія воює з Україною, продовжують стежити і розповідати Крим.Реалії.

Кримські сільгоспвиробники цього року зіткнулися із серйозними викликами двічі. Весною вони не витримали конкуренції з херсонською продукцією, яку масово завозили до Криму після окупації Херсонської області російськими військами.

Кримські ринки тоді заполонили тонни дешевої сільгосппродукції – як стверджувала українська влада, внаслідок мародерства російських військових на Херсонщині. Через це у Криму вирівнювали цінову політику, проте це шкодило місцевим виробникам, які не могли запропонувати конкурентні ціни.

Херсонська сільгосппродукція на ринку в Керчі під час повномасштабної війни Росії проти України, 31 травня 2022 року

Вдруге кримські сільгоспвиробники постраждали восени. Після вибуху на Керченському мосту вони втратили стійку логістику збуту продукції та зазнають збитків.

Пожежа після вибуху на Керченському мосту. 8 жовтня 2022 року, Керч, Крим

Пожежа після вибуху на Керченському мосту. 8 жовтня 2022 року, Керч, Крим

Не рятує їх навіть «сухопутний коридор» із Криму до Росії, пробитий російською армією через окуповані області України під час повномасштабного військового вторгнення.

«На мосту очікування до чотирьох діб, а пором – не панацея»

Припинення повноцінної роботи Керченського мосту серйозно вдарило насамперед по виробниках зернових, стверджує російська влада Криму. Кримське зерно практично неможливо вивезти до Росії, через що російські трейдери його не купують, каже депутат російського парламенту Криму, член парламентського комітету з питань аграрної політики Сергій Ільченко.

«На сьогодні перед аграріями стоять нові проблеми: логістика збуту продукції, придбання добрив. Сьогодні дуже складно вивезти і продати зерно. Особливо після диверсії на Кримському мосту. Зараз міст поки що для вантажного транспорту передбачає очікування до чотирьох діб, а пором не є панацеєю, оскільки вартість перевезення вища, дорога довша. Трейдери наразі не купують зернові культури з Криму, оскільки їх неможливо вивезти на материк», – зазначає Сергій Ільченко.

Зерновози в черзі на пором біля Керченського морського рибного порту, Керч, жовтень 2022 року

Зерновози в черзі на пором біля Керченського морського рибного порту, Керч, жовтень 2022 року

Ця ситуація показова з огляду на те, що всю весну та літо російська влада вивозила українське зерно з окупованих тоді районів Херсонської області, використовуючи для цього Крим як транзитну територію. Тепер кримські виробники зерна самі зіткнулися з проблемами.

Щоб вирішити їх, російська влада Криму розробляє альтернативні варіанти закупівлі зерна у кримських сільгоспвиробників за бюджетні кошти.

Немає оборотних коштів, тому треба надати допомогу

«Стосовно виробників зернових: ми обдзвонили все керівництво Міністерства сільського господарства (Росії – КР). Нам пообіцяли підтримку, щоб сформувати позицію щодо вивезення зерна кримських виробників. Ми до кінця тижня рецепт знайдемо. Те саме щодо виробників овочів. Змінилася кон’юнктура. Нові суб’єкти Російської Федерації (окуповані Росією області України – КР), які спеціалізувалися на вирощуванні овочів, становлять серйозну конкуренцію нашим виробникам. На жаль, більшість кримських сільгоспвиробників цього року «просіли» через це. Немає оборотних коштів, тому треба надати допомогу», – зазначив російський глова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) на нараді у Красногвардійському районі 23 листопада.

Мільйони – фермерам

В уряді Росії, у свою чергу, повідомили про надання 899 мільйонів рублів дотацій аграріям із 22 російських регіонів і Криму.

«Рішення дозволить додатково підтримати аграріїв у цих регіонах. Зокрема, їм компенсують частину витрат на виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції, а також її страхування. Загалом на ці цілі у 2022 році з федерального бюджету було виділено понад 32,8 мільярда рублів», – йдеться у розпорядженні російського уряду.

Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Цього року кримські аграрії не вперше одержують додаткові кошти з бюджету Росії. У червні їм надавали 2,6 мільярда рублів для придбання насіннєвого матеріалу, добрив і засобів захисту врожаю.

Більш оптимістичних перспектив кримським аграріям поки не обіцяють. Наступного року вони викуплять продукцію за бюджетні кошти для потреб лікарень, шкіл та інших соціальних установ, стверджує Сергій Аксьонов.

Ми розуміємо транспортні проблеми, логістику

«Наступного року плануємо посилити роботу в плані закупівельних процедур наших держпідприємств. Це допоможе фермерам за умов обмеженої логістики. Стосовно підтримки реалізації овочів, молочної продукції та зернових буде вжито необхідних заходів. Ми розуміємо транспортні проблеми, логістику. Буде надано підтримку нашим фермерам щодо закупівельних процедур», – сказав Аксьонов.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов

Російський глава Криму Сергій Аксьонов

Російський глава Криму також пообіцяв ще 40 мільйонів рублів із федерального бюджету на підтримку кримських виробників молочної продукції.

Деякі її виробники успішно продавали свій товар у магазинах Херсона, коли його окупували російські війська. Залишки цієї продукції і після деокупації регіону продовжують лежати на полицях місцевих магазинів.

Небо, земля, море – для війни

Сільськогосподарська сфера – не єдина у Криму зазнає серйозних збитків під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Раніше дотувати з федерального бюджету Росії почали туристичні підприємства у зв’язку з провальним курортним сезоном. Вони не змогли отримати запланований дохід від туристів, оскільки російська влада ще в лютому заборонила цивільне авіасполучення з Кримом, позбавивши російських туристів найшвидшого зручного способу дістатися регіону. Поки небо над півостровом використовується для війни з Україною, туристична сфера переходить на російські дотації.

Ілюстраційне фото

Ілюстраційне фото

Російська влада раніше обіцяла дотаційні виплати з бюджету аеропорту «Сімферополь» для часткової компенсації операційних витрат під час вимушеного простою.

Збитків через військове вторгнення Росії в Україну зазнають також рибодобувні підприємства Криму. Це пов’язано з тим, що з 24 лютого російська влада повністю зупинила промисел у північно-західній акваторії Чорного моря від Севастополя (мис Херсонес) до херсонського берега. Це зупинило рибний промисел кількох десятків підприємств і підприємців півострова.

Російська влада Криму продовжує підтримувати повномасштабне вторгнення Росії в Україну і закликає до цього мешканців півострова. До підтримки російських військових долучають, зокрема, представників бізнесу та активістів.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило (верифікувало) 6 557 випадків загибелі і 10 074 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такими є дані організації від 24 лютого до 13 листопада. В ООН наголошують, що реальне число загиблих є значно вищим.

Новини за темою:

Про видання

Інформаційне агентство “POLTAVA TODAY”. Видання не несе жодної відповідальності за зміст і достовірність фактів, думок, поглядів, аргументів та висновків, які викладені у інформаційних матеріалах з посиланням на інші джерела інформації. Усі запити щодо такої інформації мають надсилатися виключно джерелам відповідної інформації.

© 2015 — 2024  POLTAVA TODAY