Понад 5,3 мільйона громадян України нині перебувають під тимчасовим захистом у країнах Європи. За останніми даними УВКБ ООН, найбільше українських мігрантів оселилися у Німеччині, Польщі та Чехії. 2025 рік приніс як позитивні зміни у сфері інтеграції та освіти, так і виклики через скорочення соціальної підтримки, дискримінацію та зростання невизначеності щодо майбутнього вразливих груп населення.
Про це розповідає Poltava Today
Зміни у Німеччині: інтеграція, освіта та скорочення виплат
Німеччина залишається одним із ключових центрів для українських біженців у Європі: понад 1,3 мільйона українців тут отримали прихисток після повномасштабного вторгнення. За словами Олександри Бінерт, голови правління Альянсу українських організацій у Німеччині, українська громада стала більш організованою, активною у адвокації та підтримці своїх співвітчизників, а також має здобутки в освітній сфері.
Зокрема, у деяких федеральних землях українські діти вже третій рік поспіль можуть складати іспит з української мови як успадкованої, що відкриває їм шлях до Abitur — німецького еквівалента українського ЗНО та можливості вступу до університету.
«До 2022-го в багатьох інституціях, пов’язаних з міграційними питаннями, наші «потреби» представляли росіяни. І це не лише дуже жаль, це і шкодить. Люди з країни, яка напала на нашу державу, не можуть представляти наші інтереси. Зараз багато українців стали членами інтеграційних рад – це ради при містах, федеральних землях, які радять урядам щодо тем, пов’язаних з міграцією. Це можливість донести наші потреби на найвищому рівні».
Водночас у Німеччині зберігається проблема дискримінації, а україномовне антидискримінаційне консультування доступне лише в обмеженій кількості земель. Щодо соціальної підтримки, після парламентських виборів 2025 року новий уряд вирішив скоротити соціальні виплати Bürgergeld для тих, хто приїхав після 1 квітня 2025 року, з 563 до 441 євро на місяць. Українці при цьому прирівнюються до шукачів притулку з інших країн, зберігаючи доступ до житла та базової медичної допомоги.
Німецький уряд також не дає чіткої відповіді щодо долі біженців після завершення дії тимчасового захисту у березні 2027 року. Мігранти вже можуть подаватися на інші типи віз, однак вимоги до робочих віз, особливо для людей віком понад 45 років, є досить високими, що створює додаткові труднощі для вразливих категорій, включаючи пенсіонерів та людей із хронічними захворюваннями.
Польща: нові можливості, інтеграція та скорочення підтримки
У Польщі статус тимчасового захисту мають понад 900 тисяч українців. 2025 рік відзначився запуском карти CUKR, яка дозволяє перейти від статусу тимчасового захисту до трирічного легального проживання з правом роботи, навчання та ведення бізнесу. Водночас, з переходом на цей статус частина соціальних пільг втрачається, особливо медичне страхування без додаткових джерел.
Ще одним важливим кроком стало впровадження української мови як іноземної у польських школах, за що українська спільнота боролася тривалий час. За словами Оксани Пестрикової, координаторки Центру підтримки «Українського дому» у Варшаві, українці значно поповнюють економіку Польщі, формуючи 2,7% ВВП країни. Попри це, у суспільстві та медіа періодично з’являються негативні наративи щодо українських біженців, а випадки дискримінації та вербального хейту почастішали.
2025 рік також супроводжувався законодавчими змінами щодо тимчасового захисту: скороченням доступу до медичних послуг, зменшенням кількості та укрупненням прихистків для біженців. З’явилися труднощі для осіб з інвалідністю через недостатню кількість пристосованих закладів. Водночас зареєстрований законопроєкт передбачає збереження тимчасового захисту для українців щонайменше до 2027 року, хоча багато аспектів щодо вразливих категорій ще потребують уточнення.
Чехія: нові дозволи та вимоги до економічної незалежності
Чехія входить до трійки країн з найбільшою кількістю українських біженців: понад 397 тисяч осіб отримали тут тимчасовий захист. 2025 рік приніс нововведення — спеціальний довгостроковий дозвіл на перебування для українців, який діє протягом п’яти років та відкриває доступ до працевлаштування і медичного страхування. Однак для його отримання потрібно мати щонайменше два роки проживання у країні, підтвердити фінансову незалежність і відсутність боргів, що є суттєвою перепоною для багатьох.
Голова організації «Голос України» у Празі Анастасія Сігнаєвська акцентує, що українські мігранти активно інтегруються, відкривають бізнеси, працюють у різних сферах і сплачують значні податки. Згідно з даними Міністерства праці та соціальних справ Чехії, у третьому кварталі 2025 року українці сплатили 8,2 мільярда чеських крон податків — удвічі більше, ніж країна витратила на допомогу біженцям. Разом із тим, політична ситуація в країні залишається непередбачуваною, і майбутнє тимчасового захисту залежить від змін у владі.
Загалом, за даними Ukraine Support Tracker, сукупні витрати країн Європи на підтримку українських біженців із січня 2022 року до серпня 2025 року становлять 137,4 мільярда євро. Українці дедалі активніше інтегруються у нові суспільства, попри виклики й невизначеність щодо майбутнього.