Заяви російських посадовців свідчать, що їхні вимоги виходять за межі контролю лише над східними регіонами України, хоча кремль для західної аудиторії наполягає, нібито головним питанням переговорів є Донбас.
Про це розповідає Poltava Today
У виступах і публічних заявах російські офіційні особи послідовно згадують ширші територіальні та безпекові амбіції. Зокрема, головний переговорник росії Кирило Дмитрієв схарактеризував виведення українських військ із Донбасу як можливий «шлях миру», тоді як начальник генштабу Валерій Герасимов у своїх доповідях неодноразово говорив про необхідність створення буферних зон у Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях.
Розширені територіальні вимоги
Російські посадовці пояснюють потребу в буферних зонах нібито захистом окупованих територій на Луганщині та Донеччині. Водночас міжнародні пропозиції щодо мирного врегулювання передбачають виведення російських військ із північних районів України та Дніпропетровської області, що суперечить вимогам, які лунають у Кремлі та проросійських медіа.
Декларовані вимоги росії не обмежуються лише територіями України. У політичних меседжах звучать претензії і до НАТО та західних країн: окремі російські посадовці висувають умови про припинення розширення альянсу та повернення його позицій до попередніх меж, а також порушують питання щодо внутрішньоукраїнського устрою, висуваючи вимоги щодо зміни влади в Києві на більш лояльну Москві.
Паралельно проросійські й ультранаціоналістичні видання підсилюють ці наративи, поєднуючи територіальні претензії на сході з ширшими воєнними цілями. Представники таких медіа та окремі «воєнкори» натякають, що навіть після виведення українських сил із Донбасу Москва може погодитися лише на тимчасове припинення вогню, яке дасть можливість висунути подальші політичні та безпекові вимоги, зокрема денацифікацію й демілітаризацію.
«Зусилля когнітивної війни мають на меті досягти того, чого Росія не зможе досягти у військовому плані — забезпечити перемогу над усією Україною».
Реакція Заходу та позиція Києва
У публічних обговореннях з’являлися твердження, що певні західні столиці нібито пропонували Києву пов’язати гарантії безпеки з погодженням на територіальні поступки. Офіційні представники США це спростували, підкресливши, що їхня роль у переговорному процесі полягає у зближенні сторін для досягнення угоди, а не у нав’язуванні певних територіальних рішень.
Президент України Володимир Зеленський, під час перебування з візитом у Вільнюсі, підтвердив, що позиція Києва щодо територій не змінилася: двосторонні гарантії безпеки зі США готові повністю, і Україна очікує на їх підписання.
Експерти роблять висновок, що росія навряд чи задовольниться мирною угодою, яка не відповідатиме всім її амбіціям. В інформаційній сфері Москва активно використовує наративи та пропагандистські інструменти, щоб домогтися політичної та психологічної переваги і змусити опонента іти на поступки, яких не вдасться досягти виключно воєнними засобами.