У 2025 році кількість журналістів, які загинули під час виконання професійних обов’язків, зросла: троє медійників були вбиті внаслідок ударів російських дронів, ще 12 отримали поранення, а щонайменше 18 опинилися під обстрілами, але не зазнали ушкоджень. Виявлені тенденції свідчать про чергове погіршення безпекової ситуації для працівників ЗМІ в зонах бойових дій.
Про це розповідає Poltava Today
«Нещодавні технологічні розробки у сфері FPV-дронів допомагають російській армії легше атакувати журналістів. Смерть Антоні Лаллікана, Альони Храмової та Євгена Кармазіна показала, що маркування PRESS замість захисту журналістів у зонах бойових дій все частіше використовується росіянами як спосіб ідентифікації та завдавання ударів по журналістах, які повідомляють про повномасштабне вторгнення в Україну»,
Конкретні випадки та обставини загибелі
3 жовтня 2025 року французький фотожурналіст Антоні Лаллікан загинув від удару російського дрона в селищі Комишуваха. За двадцять днів після цієї атаки у Краматорську загинули двоє українських журналістів, Альона Грамова та Євген Кармазін, які працювали на телеканалі FREEDOM; їхня смерть також пов’язується з атакою дрона.
Окрім загиблих, щонайменше 12 журналістів отримали поранення під час виконання професійних завдань у 2025 році. Ще близько 18 працівників медіа опинилися під вогнем, але уникнули фізичних ушкоджень. Такі випадки підтверджують тенденцію підвищеної небезпеки для кореспондентів на передових позиціях та у прифронтових районах.
Звільнення, статистика смертей і порушень
У 2025 році з російських в’язниць були звільнені троє українських репортерів: Владислав Єсипенко, Дмитро Хилюк і Марк Каліуш. Натомість загальна кількість репортерів, вбитих під час виконання професійних обов’язків з 2022 року, сягнула 16 осіб: 15 із них загинули на території України, ще одна — Вікторія Рощина — померла під час ув’язнення в росії.
За підсумками довшого періоду конфлікту, з початку російсько-української війни у 2014 році кількість загиблих серед медійників перевищила сто осіб; найбільша частка смертей припадає на період після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. У 2025 році також зафіксовано багато випадків порушень свободи слова: зокрема, за період моніторингу було відзначено понад сто інцидентів, значна частина яких пов’язана з діями російських сил.
Аналітики та правозахисні групи звертають увагу на те, що технологічний розвиток FPV-дронів та їхнє застосування у бойових операціях створюють нові виклики для безпеки журналістів. Окрему стурбованість викликає практика, коли маркування PRESS перестає бути гарантією захисту й натомість використовується як елемент ідентифікації для цілевизначення атак.
Експерти наполягають на посиленні заходів безпеки для працівників медіа, ретельному документуванні випадків нападів і намаганні запровадити додаткові механізми захисту кореспондентів у прифронтових зонах. Одночасно підкреслюється необхідність міжнародного реагування на загрози свободі слова й безпеці журналістів у зоні збройного конфлікту.