У Миргороді на Полтавщині з’явилася вулиця імені полеглого героя, військовослужбовця ТрО ЗСУ, депутата міської ради Анатолія Карбана. Також згідно з ухвалою Миргородських депутатів зʼявилися вулиці в пам’ять побратимів Анатолія Карбана — Олександра Федорченка та Віталія Шевченка (раніше це була вулиця радянського військового діяча, героя СРСР Василя Лазоренка). А в селі Кибинці вулицю Привокзальну перейменовано на честь полеглого воїна ЗСУ Олега Бабенка. Відповідне рішення у п’ятницю, 8 вересня, ухвалила Миргородська міськрада. «За увічнення памяті Анатолія Карбана проголосувало 24 присутніх на засіданні депутатів міськради, „проти“ — жодного», — розповіла інтернет-виданню «Новинарня» донька героя Аліна.
Рішенню передувало громадське обговорення. Пропозиції Миргородському міськвиконкому надіслали донька воїна Аліна й низка патріотичних громадських організацій Миргородщини.
Також Полтавський офіс Українського інституту національної пам’яті (УІНП) пропонував перейменувати вулицю «Миргородських дивізій» у межах частини 2 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування» та у відповідності із Законом «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», де сказано, що «імена фізичних осіб присвоюються з метою увічнення пам’яті про осіб, які «внесли вагомий внесок у боротьбу за незалежність, розбудову Української держави, здійснили героїчний вчинок».
«Ваша пропозиція щодо перейменування вулиці „Миргородських дивізій“ та присвоєння їй імені Анатолія Карбана долучена до матеріалів громадського обговорення, яке проходить у громаді», — зазначалося у відповіді міського голови Миргорода Сергія Соломахи на лист представника УІНП в Полтавській області Олега Пустовгара. Громадське обговорення відбувалося влітку, у липні і серпні.
Як зауважив Олег Пустовгар: «Назва вулиці „Миргородських дивізій“ є втіленням радянських комеморативних практик і не відповідає духу і букві законів України „Про засудження та заборону російської імперської політики в Україні та деколонізації топонімії“ та „Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки“. Об’єкти топоніміки, названі на честь військових частин армії СРСР використовувалися для пропаганди російського комуністичного режиму. Вигнання з України гітлерівського націонал-соціалістичного злочинного режиму і натомість повернення не менш злочинного російського комуністичного (перемога Колими над Бухенвальдом) не стало перемогою для українського народу, а насправді лише заміною одних окупантів на інших. Справжня перемога для України настала після розвалу СРСР й падіння комуністичного режиму з 24 серпня 1991 року, коли було відновлено незалежність. А остаточна Українська перемога станеться після російсько-української народної війни за незалежність».
Коротко розповімо про героя Анатолія Карбана (позивний «Байда»):
Народився 24 травня 1967 року в селі Остапівка Миргородського району Полтавської області. Після закінчення Полтавського педагогічного інституту працював учителем історії, географії Остапівської середньої школи, згодом — вчителем і директором Трудолюбівської загальноосвітньої школи.
Виховав не одну сотню дітей, прищеплюючи їм любов до Батьківщини, історії, рідної мови. Навчав дітей бути українцями. Займався національно-патріотичним вихованням. Був дотичний до всіх патріотичних організацій (серед них Народний Рух, товариство «Просвіта», козацтво), зборів, починань, одним із яких є дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»). Був членом Асоціації дослідників голодоморів в Україні. Збирав спогади очевидців Голодомору 1932-1933 років. Анатолій Карбан був осавулом Районового козацького товариства «Миргородський полк українського козацтва Полтавського коша імені Миколи Міхновського».
Починаючи з 90-х років Анатолія Карбана обирали депутатом Миргородської районної та міської рад. У 2014 року він став головою Миргородської районної ради.
У 2016 році очолив Біликівську гімназію Миргородської міської ради. Анатолій Карбан був учасником Революції на граніті, Помаранчевої Революції та Революції Гідності. За активну участь в останній був нагороджений медаллю «За жертовність і любов до України». Коли росія вторглася до України у 2014 році, Анатолій Євгенович їздив на передову у якості волонтера, займався вшануванням полеглих героїв-земляків.
З початком повномасштабної війни вступив до лав Миргородського батальйону Полтавської окремої бригади територіальної оборони. Був бойовим медиком стрілецького взводу, головним сержантом військової частини А7314.
З 24.02.22 Анатолій зі своїм підрозділом охороняли стратегічні об’єкти Полтавської області, потім — кордон росії з Сумською та Харківською областями, де разом зі своїм батальйоном тримав позиції під регулярними артилерійськими обстрілами ворога, а згодом виконував бойові завдання на Південному напрямку біля н.п. Гуляйполе. З середини січня 2023 року брав участь у боях за Соледар, а згодом біля н.п. Авдіївка Донецької області. Поліг 12 квітня 2023 року під час бойового виходу внаслідок артилерійського обстрілу біля населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області. Попрощалися з Анатолієм Карбаном та його побратимом Віталієм Шевченком 17 квітня на Центральній площі міста Миргорода. Поховали загиблого воїна із військовими почестями на Алеї Героїв у Миргороді.
Рішенням 32 сесії Миргородської міської ради від 24.05.2023 року присвоєно звання «Почесний громадянин Миргородської міської територіальної громади» (посмертно).
Полтавський офіс УІНП