Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) опинилася у критичному становищі, залишившись без належного водопостачання, що ставить під загрозу безпечну експлуатацію її енергоблоків. Міністр енергетики України Герман Галущенко зазначив, що «кожен день окупації ЗАЕС наближає світ до катастрофи». Це підтверджує серйозність ситуації навколо найбільшої атомної станції Європи, контроль над якою здійснює російська федерація.
Про це розповідає Poltava Today
США у січні 2023 року запровадили санкції проти російського підприємства, що управлінить захопленою ЗАЕС, а також проти керівництва «Росатому». Інформація про будівництво високовольтної лінії електропередачі (ЛЕП) з росії до окупованого Енергодару викликала занепокоєння. Проект «Новини Приазовʼя» разом із експертами вивчає причини та наслідки цього підключення.
Мета підключення електромережі до ЗАЕС
Російська влада має на меті забезпечити електропостачання для окупованих територій через підключення ЛЕП до ЗАЕС. Проте експерти підкреслюють, що відновлення роботи станції може бути неможливим через проблеми з водопостачанням та безпекою. Григорій Плачков, колишній голова Держагентства з ядерного регулювання, зазначив, що «це інформаційний вкид в міжнародну спільноту» та «з технічної точки зору, запуск хоча б одного енергоблоку наразі є неможливим».
Вплив санкцій на «Росатом»
Санкції, накладені на «Росатом», зокрема, на його керівництво, мають на меті ускладнити діяльність корпорації на міжнародному ринку. Ілля Несходовський зазначив, що до певного часу західні країни покладалися на постачання ядерного пального з росії, однак в останні роки почали зменшувати цю залежність. У результаті, у 2023 році з’явилися обмеження у ядерних програмах «Росатому». Експерт вважає, що з часом тиск на «Росатом» зростатиме, оскільки західні компанії нарощують виробництво ядерного пального.
Таким чином, ситуація навколо ЗАЕС та «Росатому» продовжує залишатися напруженою, а міжнародна спільнота стежить за розвитком подій з побоюванням щодо безпеки в регіоні.