Віталій, відомий на псевдо Полтава, вже давно служить у Національній гвардії України, починаючи свою кар’єру ще до початку повномасштабного вторгнення. Він пройшов шлях від солдата до офіцера, завоювавши відповідне звання завдяки своїй відданості та професіоналізму.
Про це розповідає Poltava Today
Завдання на Запорізькому напрямку
У 2023 році Віталій був направлений на Запорізький напрямок, де його основним завданням стало забезпечення безперебійного постачання боєприпасів і зброї для гвардійців, які борються проти штурмів ворога. Він підкреслює важливість постачання:
«Підрозділ має завжди бути забезпечений всім необхідним. Якщо не вистачає боєприпасів — це слабке місце, яким одразу скористається противник. Потрібно було контролювати постачання, щоб у потрібний момент кожен боєць мав чим вести бій».
Логістичні операції проходили в умовах постійної небезпеки. Ворог часто обстрілював маршрути постачання, намагаючись знищити техніку, яка була ключовою метою. Віталій зазначає:
«Машина з боєприпасами — це не просто транспорт, а ключовий елемент бою. Якщо вона не доїде — підрозділ залишиться без боєкомплекту. Тому планування, швидкість і безпека — три головні чинники».
Командування на Харківському напрямку
У 2024 році Віталій отримав нове призначення на Харківському напрямку. Спочатку він командував взводом, але після поранення командира роти, взяв на себе керівництво всім підрозділом. Гвардієць пояснює своє рішення залишитися на передовій, незважаючи на можливість повернення додому:
«Підрозділ залишався в зоні бойових дій, обстановка була складною. Залишати їх, коли вони щодня виконують завдання — неправильно. Ми пройшли цей шлях разом, і моя відповідальність — бути з ними до кінця ще однієї ротації».
Під його командуванням рота виконувала різноманітні завдання, включаючи оборону та патрулювання. Інтенсивність боїв зростала, ворог використовував артилерію, дрони-камікадзе, а також здійснював штурми. Віталій згадує один з таких випадків:
«Ще й години не минуло, як почався обстріл. Спочатку міномети, потім авіація, а за нею — піхота. Ми трималися. Є поранені. Відступати нікуди. Ми втримали позицію, хоч противник не припиняв спроб нас вибити декілька годин».
Постійний вогневий вплив ворога значно ускладнював логістичні операції. Віталій зауважує:
«Переміщення ставали ще небезпечнішими. FPV-дрони та авіація ворога контролюють кожен рух. Навіть евакуація поранених — ризик. Доводилося швидко приймати рішення — де пройти, як замаскувати техніку, коли краще перечекати».
Нещодавно Віталій повернувся з Харківського напрямку. Він зазначає:
«Є можливість оцінити досвід, проаналізувати помилки, скоригувати роботу підрозділу. Але часу на це небагато — скоро знову повернемося до виконання завдань. Підрозділ має залишатися боєздатним, і це моя зона відповідальності».
Попереду на гвардійця чекають нові виклики і завдання, але він готовий повернутися до роботи.