Вісім європейських лідерів звернулися до керівництва Європейського Союзу з вимогою заборонити в’їзд до Шенгенської зони колишнім та чинним російським комбатантам, наголосив президент Литви Ґітанас Науседа
Про це розповідає Poltava Today
«Ми вважаємо, що одним із найсерйозніших та найбільш постійних ризиків є потенційне переміщення колишніх та чинних російських комбатантів до Шенгенської зони. Будь-який в’їзд таких осіб може мати серйозні наслідки для безпеки всіх держав-членів ЄС», – вважає Науседа.
Країни-ініціаторки та адресати звернення
До ініціативи, за словами Науседи, долучилися лідери Латвії, Естонії, Польщі, Фінляндії, Німеччини, Румунії та Швеції. Вони спрямували своє звернення до президента Європейської Ради Антоніу Кошта та голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн, підкресливши загрозу, яку становить можливе переміщення бойовиків із території росії та підконтрольних їй формувань.
Ініціатори вказують на необхідність термінових, рішучих і скоординованих дій для мінімізації ризиків безпеки в країнах-членах блоку та попередження потенційних негативних наслідків для громадян ЄС.
Заходи Естонії та пропозиції щодо Шенгену
Естонія вже вжила радикального заходу: країна запровадила довічну заборону на в’їзд близько 1 500 російських військових, які брали участь у війні проти України, і закликає інші держави Євросоюзу приєднатися до такої практики. Таллінн також просуває ширшу ініціативу щодо заборони в’їзду до Шенгенської зони для російських військовослужбовців та бійців приватних підрозділів.
Ідею виклали в дискусійному документі, який наприкінці січня розіслали столиці країн ЄС і який обговорювали на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі. Представники ініціативи наполягають, що такі обмеження мають бути узгоджені на рівні Євросоюзу, аби уникнути лазівок для переміщення підозрілих осіб між державами-членами.
За оцінками естонської сторони, з початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року близько 1,5 мільйона громадян росії брали участь у бойових діях — як у регулярних підрозділах, так і в підконтрольних формуваннях, зокрема в групі «Вагнера». Орієнтовно 640 тисяч із них і нині безпосередньо залучені до бойових операцій; отже майже мільйон колишніх бійців потенційно можуть підпадати під запропоновані обмеження.
В Україні ініціативу підтримують. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга наголосив, що заборона в’їзду сприятиме довгостроковій національній та регіональній безпеці, захисту громадян від «російських бандитів» і водночас встановить чіткий сигнал і ціну за участь у вторгненні в Україну.
З огляду на масштаби мобілізації та присутності бойовиків, автори звернення вказують на потребу скоординованих механізмів перевірки й обміну інформацією між прикордонними та правоохоронними структурами країн ЄС, аби забезпечити ефективне запровадження можливих заборон та мінімізувати ризики транскордонної безпеки.