У лютому 2022 року Євген Овсяницький, військовослужбовець Полтавського районного ТЦК та СП, розпочав свою подорож у військовій службі, волонтерячи та вивозячи людей з Харкова під час російської агресії. Рішення вступити до лав Збройних сил України було зумовлене бажанням захистити свою родину від загрози, яку несли російські війська.
Про це розповідає Poltava Today
«Я прийняв таке рішення, тому що в мене дружина, діти, онука. Відмовився від цивільного життя ради того, щоб оці орки не підійшли до мого дому навіть на сотню кілометрів», — зазначає Євген.
Шлях до армії та навчання
Спочатку Євген був мобілізований до механізованої бригади, але через масштабний ракетний удар по Яворівському полігону його призначення змінилося. У нічний час, не маючи можливості виїхати, новобранці прийняли присягу в коридорі військової частини. Після цього їх направили до 71 єгерської бригади, де Євгена призначили командиром відділення.
Навчання проходило на Житомирщині, де бійців навчали маскуванню та веденню штурмових дій у природних умовах. «Ми добре навчилися маскуватися в лісі так, що навіть з близької відстані залишалися непомітними», — ділиться військовий.
Бойові завдання та випробування
15 травня підрозділ отримав перше бойове завдання на Харківщині, прибувши до села Покровське. Після тижневого перебування в укриттях, вони вирушили на виконання завдання. Євген згадує, як під час однієї з операцій їхня група випадково виявилася в бліндажі противника, здолавши шістьох росіян.
«Ми успішно ліквідували їх, набрали собі їжі, води та пішли назад», — розповідає Євген.
Пізніше, в ході операції на асфальтному заводі за Бахмутом, Євген отримав поранення. Він знову довів свою відвагу, рятуючи побратимів у важких умовах. Після лікування та реабілітації йому вдалося повернутися до служби в розвідці, де він продовжував виконувати завдання.
Зараз Євген Овсяницький проходить службу в Полтавському районному ТЦК та СП, плануючи повернутися до бойової бригади. Він розуміє, що війна ще не закінчена, і готовий боротися за свою країну, адже вважає, що перемога можлива лише завдяки спільним зусиллям.
«Я пішов до війська свідомо — боротися за те, щоб росія не прийшла в моє місто», — підсумовує він.