Економіка України під час війни проявила надзвичайну стійкість завдяки хоробрості українців та здатності уряду адаптувати політику. Це відзначали міністри фінансів та очільники центральних банків світу на щорічних зборах Світового банку та Міжнародного валютного фонду у Вашингтоні минулого тижня.
Директор Європейського департаменту МВФ Альфред Кеммер вказує: рішення союзників надати Україні 50 млрд доларів кредиту забезпечить економічну стабільність країни, але уряд має продовжувати реформи, щоб мобілізувати податкові надходження та долати корупцію. Про те, куди підуть 50 млрд доларів, чи справді Україна долає корупцію та чи варто очікувати нової хвилі міграції взимку, Кеммер розповів в інтерв’ю Українській службі Голосу Америки.
Інтерв’ю відредаговане для ясності та плинності
– США та союзники оголосили про нові кроки, щоб надати Україні кредит на 50 мільярдів доларів. Наскільки важливі ці рішення?
– Це дуже важливе рішення. Минулі декілька місяців ми говорили з урядом України про те, як закрити фінансову прогалину, яка відкрилась через те, що війна триває довше, ніж будь-хто очікував, і потрібно більше бюджетного фінансування. Зараз потреба у зовнішньому фінансуванні складає 150 мільярдів доларів, і цей кредит допомагає уряду України зберегти макроекономічну стабільність під час війни, створити основи для середньострокового зростання та відбудови.
– МВФ прогнозує, що вся сума в $50 млрд піде на економічну підтримку України, але союзники думають надати частину коштів на оборонну підтримку. Як це впливає на ваш прогноз?
– Ми розглядаємо підтримку в пакеті. Ми в п’ятому перегляді програми чітко зазначили, що потрібно для підтримки бюджету. Перегляд був великим успіхом, минулого тижня наше правління схвалило ще один транш і зазначило, що цей кредит надає фінансові запевнення на підтримку цієї програми.
Економічна команда останні декілька років веде чудову роботу під час війни, утримуючи макростабільність
– Донори очікують, щоб МВФ спрямовував Україну на шляху реформ. Як, на вашу думку, Україна справляється з реформами, особливо коли йдеться про болючі реформи з мобілізації податків?
– Насамперед хочу сказати, що економічна команда [України] останні декілька років веде чудову роботу під час війни, утримуючи макростабільність.
Уряд також провів багато складних реформ, які стануть основою успіху України в середньостроковій перспективі. Просто нагадаю всім, що Україна вперше пройшла п’ятий перегляд програми, і це показує рішучість політиків у втіленні реформ.
Щодо мобілізації внутрішніх ресурсів. Внутрішні доходи потрібні, щоб фінансувати програму і потреби населення. Це важливо для фінансування роботи уряду, і навіть важливіше, що це готує базу, щоб мати надходження в середньостроковій перспективі, бо витрати з часом не зменшаться, вони будуть спрямовані більше на відбудову та розвиток, вступ до ЄС.
Саме тому в рамках програми ми підтримуємо Національну стратегію надходжень, щоб розширити базу оподаткування, покращити адміністрування податків, щоб Україна була міцною державою і мала надійні джерела надходжень, а не просто перекривала короткострокові потреби в коштах.
– А як щодо подолання корупції? Україна в п’ятому перегляді програми отримала відстрочку по деяких цілях, зокрема щодо Національного антикорупційного бюро (строк виконання вимоги програми МВФ щодо аудиту НАБУ перенесено на січень 2025 року – ред.).
Українці чітко заявляють, що хочуть подолати корупцію. Також треба, щоб уряд зробив необхідні кроки
– Гадаю, з кожним переглядом програми ми все більше просуваємось в питанні стандартів управління. Деякі з цих реформ справді складні. Одні – технічно, інші – політично. Але зрештою важливо – чи принесе це дивіденди? Чи зменшиться корупція? Чи покращиться управління? Для цього потрібні дві речі – потужна підтримка населення. Українці чітко заявляють, що хочуть подолати корупцію. Також треба, щоб уряд зробив необхідні кроки. Прогрес є, хоча, поза сумнівом, кожен крок складний. Але поки народ України каже: так, ми цього хочемо і вимагатиме цього, це залишиться найважливішим рушієм реформ в цій сфері.
– Ви погіршили прогноз росту ВВП України (через обстріли енергетики Росією – ред.), а ООН попереджає про загрозу нової хвилі мігрантів до Європи з України. Чи стане це проблемою для Європи?
– Жахливо, що Росія руйнує українську інфраструктуру і завдає болю не лише економіці, але і людям. Я щасливий, що партнери України надзвичайно зосереджено працюють, щоб зменшити вплив цього.
Українці чітко заявляють, що хочуть подолати корупцію. Також треба, щоб уряд зробив необхідні кроки
Однак одна з причин, чому ми знизили прогнози зростання цього року, бо якщо немає струму, економіка страждає. Зниження прогнозу на наступний рік пов’язане з тим, що війна б’є по економіці. Європа в останні роки проявила велику солідарність і приймає біженців з України. Але я дуже сподіваюсь, і це також надія уряду, що українці зможуть залишитись в Україні, вони зроблять все можливе, щоб українці не були змушені покидати свою країну.
– Які основні загрози ви бачите для України на наступний рік?
– Основний виклик – це те, що війна триватиме довше, завдаючи болю населенню, і це дуже важко зупинити. В рамках програми ми продовжимо дивитись на макростабільність, більше приділяти увагу структурним реформам, враховуючи доходи на середньострокову перспективу, і готувати цю основу для успіху України в середньостроковій перспективі. Це стратегічний пріоритет. Над цим все ще нависає тінь жахливої війни.
– Щодо Росії. Нещодавно була суперечлива ситуація щодо консультацій в рамках Статті 4 з Росією. Якими, на вашу думку, мають бути відносини Фонду з Росією на цьому етапі?
– Росія – член МВФ, а члени МВФ зобов’язані проходити нашу оцінку здоров’я економіки. Одна з причин, це те, що інші 190 членів хочуть знати, що відбувається в тій країні, який вплив економічна політика в тій країні може мати на них та на решту світу.
Ми проводимо консультації в рамках Статті 4 для України, де ми презентували правлінню огляд політики, і це наш обов’язок щодо Росії. Цього від нас очікують наші члени.
– Тобто, це більше місія зі встановлення фактів?
– Це місія, коли люди хочуть знати, як діє економіка, що працює, а що ні, якими є проблеми та вплив на інші країни, про що вони мають дбати.