Верховний Суд України розгляне резонансну справу щодо скасування Генерального плану Полтави, в якій прокуратура та міська рада опинилися по різні боки судового процесу. Питання стосується головного містобудівного документа міста, ухваленого у 2020 році за умов карантинних обмежень, що супроводжувався численними правками та обговореннями.
Про це розповідає Poltava Today
Позиція прокуратури: головні претензії
У 2021 році прокуратура вимагала в суді анулювати оновлений Генплан, заявляючи про низку порушень під час його ухвалення. Основні аргументи зводяться до трьох пунктів:
- Відсутність погодження з ДСНС та профільними департаментами ОДА щодо інженерно-технічних заходів цивільного захисту на момент голосування міськради (жовтень 2020 року). Ці погодження з’явилися лише у 2021 році.
- Неофіційне погодження меж історичного ареалу: замість офіційного рішення міськради щодо меж, питання вирішили через листування без відповідного голосування.
- Дистанційний формат засідання: сесію провели онлайн, хоча питання про зміни до Генплану не належало до категорії надзвичайних, що суперечить чинному Регламенту.
Судові рішення та подальші перспективи
Полтавський окружний адміністративний суд у січні 2025 року визнав рішення міськради щодо змін до Генплану протиправним, задовольнивши позов прокуратури. Однак апеляційний суд став на бік міськради, аргументуючи, що більшість процедур були дотримані: проведено громадські слухання, екологічну оцінку, погодження в Міністерстві культури та держекспертизу містобудівної документації. Апеляція визнала, що навіть якщо частину погоджень отримали вже після голосування, це не є критичним порушенням.
«Рішення не є незаконним лише через те, що частина документів допрацьовувалась після голосування. Якщо більшість процедур були дотримані, а порушення — несуттєві, то немає підстав скасовувати рішення міськради».
Прокуратура не погодилася з цим висновком і звернулася до Верховного Суду. Касаційну скаргу подав заступник керівника Харківської обласної прокуратури. Очікується, що подальший розгляд справи відбудеться на найвищому судовому рівні.
Причини та наслідки боротьби за Генплан Полтави
Судова тяганина має як технічний, так і політичний підтекст. З одного боку, прокуратура відстежує дотримання регламентних норм та формальних процедур, що іноді перетворюється на багаторічні судові процеси без очевидного практичного результату. З іншого боку, експерти вказують на можливі маніпуляції з містобудівною документацією. За даними джерел, управління архітектури може оперувати одразу двома версіями Генплану для різних забудовників, використовуючи старий варіант для відмов, а новий — для «своїх» інтересів.
Серед прикладів — випадки легалізації приватизації земель без проєктів землеустрою та коригування меж природоохоронних територій через замовлені експертизи. Це створює підґрунтя для підозр у зловживаннях, хоча у цій судовій справі підстави позову виглядають переважно формальними.
Водночас, оновлення Генплану є регулярною процедурою, яка, згідно з нормативами, має відбуватися кожні п’ять років. Проте через війну підготовку нової редакції відклали. Міськрада вже неодноразово вносила зміни до Генплану на сесіях, тому документ фактично є інструментом для реалізації бачення розвитку міста, а не недоторканою константою.