Верховна Рада України 21 серпня підтримала у другому читанні законопроєкт №13107-д «Про професійну освіту», за який проголосували 285 народних депутатів. Прийнятий документ має на меті оновити систему підготовки робітничих кадрів, замінити застарілий закон 1998 року та пристосувати її до сучасних вимог економіки і стандартів Європейського Союзу. Новий закон також відкриває доступ до 390 млн євро допомоги від ЄС у межах програми Ukraine Facility.
Про це розповідає Poltava Today
Євроінтеграція та автономія професійних коледжів
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко відзначила, що ухвалення закону є важливим кроком на шляху інтеграції України до європейського освітнього простору. За її словами, документ забезпечує професійним коледжам фінансову та управлінську автономію, дає змогу оновлювати навчальні програми у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань студентів. Це створює необхідні умови для підготовки конкурентоспроможних фахівців, яких потребує сучасний ринок праці, а також дозволяє модернізувати матеріально-технічну базу закладів освіти, зокрема майстерні, лабораторії та гуртожитки.
«Він дає професійним коледжам фінансову та управлінську автономію, дозволяє оновлювати навчальні програми у співпраці з бізнесом та запроваджує незалежне оцінювання знань. Це створює умови для того, щоб готувати спеціалістів, яких потребує сучасний ринок праці, і водночас модернізувати матеріальну базу навчальних закладів — від майстерень і лабораторій до гуртожитків».
Ключові зміни для студентів і викладачів
Закон впроваджує нову модель фінансування: держава через субвенції забезпечуватиме оплату праці педагогічного складу, а місцеві бюджети відповідатимуть за утримання та розвиток інфраструктури навчальних закладів. Коледжі отримають право самостійно розпоряджатися власними доходами, формувати штатний розпис і працювати як комунальні некомерційні товариства.
В управлінських структурах закладів освіти впроваджуються наглядові ради за участю роботодавців, які матимуть вплив на оцінку роботи директорів, затвердження стратегій розвитку та фінансових планів установ.
Для студентів реформа означає ширші можливості: запроваджується дуальна освіта, яка поєднує традиційне навчання з практикою безпосередньо на виробництві. Практичне навчання на підприємствах може бути оформлене через новий тип трудових відносин — студентський договір із виплатою винагороди. Оцінювання знань переходить на кредитно-модульну систему, сумісну з європейськими стандартами, а для підтвердження кваліфікації створюється мережа незалежних центрів оцінювання.
Закон також оновлює термінологію: тепер замість абревіатур на кшталт ПТУ чи ВПУ використовуватимуться поняття «професійний коледж» та «навчальний центр». Учнів офіційно називатимуть студентами, а випускників — фаховими спеціалістами. Для викладачів встановлюється 36-годинний робочий тиждень із переходом трудових відносин на контрактну основу.