Кабінет міністрів виділив 2,56 мільярда гривень із резервного фонду бюджету на закупівлю обладнання мобільної розподіленої генерації для громад по всій країні. Кошти призначені для забезпечення виробництва тепла та електроенергії у регіонах із найбільшою потребою.
Про це розповідає Poltava Today
«На ці кошти будуть придбані генератори великої потужності для Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Одеської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Це обладнання можна переспрямовувати на інші регіони, де є гостра потреба», – заявила вона.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що обладнання забезпечуватиме локальні потреби в теплі й електроенергії там, де централізовані мережі пошкоджені або перебувають під загрозою відключень. За її словами, пріоритетні поставки і розгортання техніки визначатимуться за географією критичних потреб.
Процедури закупівель і використання
Уряд ухвалив рішення проводити закупівлі за спрощеними процедурами, щоб уникнути затримок у постачанні й розгортанні генераторів. Визначено відповідального замовника та затверджено порядок використання обладнання: першочергово воно призначене для об’єктів тепло-, водопостачання та водовідведення.
Окремо передбачено механізми оперативного переміщення техніки між областями: генератори великої потужності можна буде швидко переспрямувати туди, де з’явиться гостра потреба, що дозволить оперативно реагувати на наслідки нових ударів по енергосистемі.
Верифікація обладнання та робоча група
Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба підкреслив необхідність посилення громад за допомогою альтернативних та децентралізованих рішень. Уряд ухвалив рішення створити робочу групу для верифікації когенераційних установок, генераторів та іншого обладнання, щоб мати чітку картину на рівні районів і використовувати наявні ресурси максимально ефективно.
Робоча група координуватиме інвентаризацію та технічну оцінку обладнання, а також узгоджуватиме пріоритети розміщення й експлуатації генераторів у складі систем життєзабезпечення громад.
Урядове фінансування спрямоване не лише на великі електростанції, а й на менші розподілені установки, які можуть забезпечити автономність об’єктів інфраструктури в умовах пошкоджень централізованих мереж.
Це рішення ухвалене на тлі продовження атак на енергетичну інфраструктуру: під час ночі проти 20 січня російські війська знову завдали масованого удару по об’єктах в Україні, унаслідок чого в Києві без теплопостачання залишилися 5 635 багатоповерхівок, близько 80% із яких раніше повертали тепло після обстрілів 9 січня.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні повідомив, що в Києві без електропостачання залишалися понад мільйон споживачів, світла немає у більш ніж 4 тисячах багатоповерхівок. Також зафіксовано ураження критичної інфраструктури на Вінниччині, повідомлення про пошкодження енергооб’єкта надходили з Одещини, на Полтавщині вказували на удар по промисловому об’єкту.
З початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року росія систематично завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України; із початку осені 2025 року інтенсивність обстрілів енергетичних об’єктів зросла.
Служба безпеки України кваліфікує такі удари як злочини проти людяності. У СБУ також повідомили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументовано 256 повітряних атак рф на енергооб’єкти та системи теплопостачання.