Уряд роздає кошти й одночасно пропонує підвищити податки: логіка рішень

Уряд роздає кошти й одночасно пропонує підвищити податки: логіка рішень

Західні кредитори вимагають від України оперативного рішення щодо збільшення податків. Уряд уже підготував відповідний законопроєкт і передав його до парламенту; на розгляд відведено приблизно десять днів, але шанси на оперативне ухвалення виглядають невисокими.

Про це розповідає Poltava Today

Які зміни пропонуються

У законопроєкті ідеться про кілька кроків, які мають поповнити бюджет: запровадження так званого «податку на OLX», скасування пільги на безмитне ввезення посилок вартістю до 150 євро, закріплення ставки військового збору на рівні п’яти відсотків навіть після завершення війни, а також впровадження ПДВ для фізичних осіб-підприємців із річним доходом понад чотири мільйони гривень. У сумі ці ініціативи покликані швидко наростити надходження, але водночас стикаються з опором і політичними ризиками.

Наразі ситуація здається взаємовиключною: з одного боку — заклики до фіскальної жорсткості, з іншого — численні програми підтримки населення. Прикметним прикладом є урядова ініціатива «Кешбек на пальне», яка спрямована на пом’якшення цінового удару для водіїв.

Альтернативи та ризики для економіки

Критики підвищення податків наголошують на небезпеці розширення тіньової економіки: підвищення навантаження може стимулювати переведення операцій у неформальну площину та зменшувати очікувані надходження. Як можливу альтернативу експерти пропонують скорочення видатків бюджету та перегляд існуючих програм витрат, аби уникнути одночасного підвищення податкового тиску на бізнес і населення.

«Перший головний ризик, додаткова тінізація економіки. В нас рівень тіні складає приблизно 32% на 2022 рік, на початок війни. 28%, якщо брати статистику нашого «Мінекономіки». Двадцять вісім! Майже третина економіки знаходилися в тіні. Ми можемо з впевненістю сказати, що в ході війни тінь розширилася», – вважає Олег Устенко.

Навіть за умов необхідності мобілізації додаткових ресурсів уряд мусить зважати на потенційні наслідки для бізнесу та платоспроможності громадян. Пропоновані заходи викликають запитання про пріоритети: чи має держава шукати додаткові податкові джерела, чи першочергово переглядати витрати і спрямовувати на фінансову дисципліну наявні ресурси.

Водночас парламент стоїть перед непростим вибором: ухвалити компромісний пакет, який би забезпечив стабільність фінансів, або відкласти рішення й шукати інші інструменти для відновлення бюджетної рівноваги. Від цього залежатиме і подальша економічна та соціальна динаміка.