До Дня Української державності на Українському радіо «Полтава» відбулася прем’єра спеціальної передачі, присвяченої видатному діячу Сергію Шемету. Ведучим програми виступив досвідчений радіожурналіст Олександр Бобошко, а гостем ефіру став Олег Пустовгар, представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області.
Про це розповідає Poltava Today
Життєвий шлях і досягнення Сергія Шемета
Сергій Шемет, який з’явився на світ 6 червня 1875 року на хуторі Олександрівка Лубенського повіту, увійшов в історію як визначний борець за незалежність України у XX столітті. Його діяльність охоплювала участь у таких організаціях, як «Просвіта», «Братство Тарасівців», «Лубенська республіка», Українська Народна Партія, а також він був співзасновником Української Партії хліборобів і позапартійної організації «Український союз хліборобів-державників». Як журналіст і співредактор журналу «Хліборобська Україна», Сергій Шемет зробив значний внесок у розвиток української політичної думки. Він також був особистим секретарем гетьмана Павла Скоропадського та братом відомих діячів Володимира і Миколи Шеметів.
«Шемет Сергій — керівник канцелярії і преси Скоропадського, член Українського союзу хліборобів-державників. Колишній поміщик Лубенського повіту Полтавської губернії, колишній власник суконної фабрики в Лубнах. За освітою інженер-хімік. Веде здоровий спосіб життя. Дуже відданий Скоропадському і гетьманській ідеї. В Управі має великий авторитет і веде в ній основну роботу…».
Історичний контекст і спадщина родини Шеметів
За інформацією з «Історичного календаря» УІНП, Сергій Шемет походив з литовської шляхти Шеметів-Кежгайлів, відомої ще з XV століття. Його батько, Михайло Казимирович Шемет, був учасником Кримської кампанії та відзначався як прогресивний поміщик, власник численних підприємств і благодійник. Сергій здобув освіту в Петербурзькому Технологічному інституті, де очолював Українську студентську громаду, а у 1900 році став фундатором товариства «Родина». Вплив родини на формування української політичної та культурної еліти першої половини XX століття був вагомим: усі брати Шемети зробили значний внесок у національне відродження.
З 1902 року Сергій приєднався до Української Народної Партії під проводом Миколи Міхновського. Він брав участь у відкритті пам’ятника Івану Котляревському в Полтаві та разом із братами започаткував першу україномовну газету Лівобережної України «Хлібороб». Брати також організовували українські гуртки, заснували місцевий осередок таємного товариства «Братство Тарасівців» і очолили товариство «Просвіта» у Лубнах.
Особливої уваги заслуговує участь братів Шеметів у створенні «Лубенської республіки» у 1905 році, яка стала одним із перших прикладів українського самоврядування в новітній історії. Лубенська самооборона підтримувала порядок на території республіки й захищала місцеве населення.
У 1917 році Сергій Шемет долучився до заснування Української партії хліборобів-демократів, а у 1918 році був одним з ініціаторів Хліборобського конгресу, де Павла Скоропадського проголосили гетьманом України. Після повалення гетьманату залишився відданим Скоропадському і виїхав у еміграцію, мешкав у різних європейських країнах, співпрацював із Вячеславом Липинським та Дмитром Дорошенком, став співредактором видань гетьманського руху.
У 1930-х роках Сергій Шемет активно організовував роботу Гетьманської Управи, сприяв об’єднанню українських емігрантських осередків у Європі, зустрічався з відомими діячами еміграції, зокрема Андрієм Лівицьким, Євгеном Коновальцем і Василем Мудрим. Через активну діяльність його переслідували радянські спецслужби.
Після загибелі Скоропадського у 1945 році Шемет деякий час перебував у західних зонах Німеччини й Парижі, а згодом разом із племінником Богданом Шеметом емігрував до Австралії. Там вони стали співзасновниками Союзу Українських Організацій Австралії. Сергій Шемет помер 5 травня 1957 року в Мельбурні, а його ім’я увічнено у назвах навчальних закладів, вулиць і мистецьких премій у Лубнах та Києві.
Передачу про Сергія Шемета можна послухати за посиланням.
