В останні місяці Україна значно активізувала удари дронами по нафтопереробних заводах та інших об’єктах нафтової галузі росії. За інформацією СБУ, серії атак безпілотників вже вивели з ладу близько 37% нафтопереробних потужностей російської федерації. Експерти порівнюють ці результати зі знищенням третини кораблів Чорноморського флоту росії, що суттєво вплинуло на оборонний потенціал агресора.
Про це розповідає Poltava Today
Системна кампанія атак: ключові події та об’єкти
У ніч на 4 листопада 2025 року дрони атакували промислову зону Кстова у Нижньогородській області, де розташовані нафтобаза «Лукойла» та нафтохімічний завод. У місті Стерлітамак (Башкортостан) через загрозу атаки виникли вибухи, а також обвалився цех нафтохімічного заводу. За добу до цього, 3 листопада, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Також українські дрони нещодавно пошкодили нафтовий термінал у порту Туапсе на Чорному морі, завдавши шкоди танкеру та портовій інфраструктурі.
Як зазначає голова СБУ Василь Малюк, у 2025 році Україна здійснила близько 160 ударів по нафтопереробних і нафтовидобувних підприємствах рф. Мішенями виступають також термінали, нафтопроводи, порти, нафтосховища, нафтоперекачувальні станції та танкери.
“Це законні воєнні цілі. Нафтовидобуток та нафтопереробка становлять десь біля 90 відсотків оборонного бюджету росії. Це брудні петрододари, які фінансують війну проти нас”, – сказав Малюк на брифінгу 31 жовтня.
Стратегічна мета атак: економічний та політичний тиск
Основна мета ударів – позбавити росію ресурсів, які живлять державний бюджет і фінансують воєнні дії. За словами депутатів та експертів, такі атаки не лише знижують експорт пального, а й примушують росію експортувати більше сирої нафти, що призводить до падіння її ціни і зменшення прибутків нафтогазового сектору. Це суттєво впливає на бюджет країни-агресора.
За словами енергетичного експерта Станіслава Ігнатьєва, нині дефіцит пального відчувається у 57 з 83 регіонів росії. В окремих областях ціни на пальне зросли на 10–20%. Влада вимушена обмежувати відпуск бензину та дизпалива – у деяких регіонах до 10–20 літрів на автівку. Щоб компенсувати дефіцит, рф різко збільшила імпорт нафтопродуктів з Білорусі, Казахстану і Грузії.
Крім того, удари впливають і на геополітичну ситуацію. Зокрема, атаки на нафтопровід «Дружба», яким нафта постачається до Угорщини та Словаччини, створили тиск на ці країни всередині ЄС, які традиційно підтримують російські інтереси. Адміністрація президента США Дональда Трампа закликає європейців повністю відмовитись від російської нафти, а ЄС планує зробити це до кінця 2027 року.
Тактика та наслідки для російської економіки
Удари дронами (а подекуди й ракетами) здійснюють підрозділи СБУ, ГУР Міноборони та Сили безпілотних систем ЗСУ. Атаки відбуваються переважно вночі, що знижує ризик для цивільного персоналу та ускладнює протидію з боку російської ППО. Навіть новітні антидронові сітки не завжди рятують – часто в атаках беруть участь десятки безпілотників, серед яких є і дрони-приманки.
Для ударів Україна використовує власні дрони далекої дії, зокрема АН-196 «Лютий» і FP-1, які здатні нести 50–75 кг вибухівки і долати тисячі кілометрів з максимальною швидкістю до 300 км/год. Деякі російські НПЗ зазнають повторних атак, що ускладнює їх відновлення.
За оцінками Reuters, до серпня 2025 року виведено з ладу 17% нафтопереробної інфраструктури рф, The Economist оцінював цей показник у 20%. Станіслав Ігнатьєв у листопаді називав цифру 32%. За офіційною заявою голови СБУ, нині недієздатними є 37% потужностей. Росія намагається оперативно ремонтувати пошкоджені об’єкти, але масштаби руйнувань зростають.
“Українські санкції у вигляді ударів виглядають набагато ефективнішими, аніж санкції з боку США та європейських країн”, – підкреслює експерт.
На офіційному рівні в москві визнають негативний вплив атак на економіку. Міністерство закордонних справ рф заявило, що систематичні удари по нафтопереробній інфраструктурі країни підривають її енергетичну безпеку і завдають шкоди життєзабезпеченню населення. У регіонах, зокрема Башкортостані, спостерігається помітне зростання цін на пальне, яке російські економісти пояснюють не лише сезонністю, а й наслідками масованих атак ЗСУ на паливну інфраструктуру.