Президент України Володимир Зеленський 8 серпня затвердив новий пакет санкцій щодо компаній, пов’язаних із державною корпорацією «Росатом» і енергетичним сектором росії. Раніше, 3 серпня, глава держави схвалив обмеження стосовно підприємств на окупованих територіях України, які були перереєстровані відповідно до російського законодавства.
Про це розповідає Poltava Today
Кого торкнулися санкції та чому це важливо
Серед компаній зі структури «Росатому», проти яких запроваджено санкції, опинилися зареєстрована в Нідерландах Uranium One Holding N.V. (власниця уранових шахт), кіпрська Rosatom Finance Ltd і російський виробник турбін для атомних криголамів «Кіров-Енергомаш».
Як нагадав уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, це не перший санкційний пакет, до якого потрапляє «Росатом» та його керівництво. Ще з осені 2022 року Міжнародна санкційна група виступає за обмеження проти цієї корпорації, наголошуючи на її ключовій ролі в російській економіці й військово-промисловому комплексі.
«Історія сягає осені 2022 року, коли Міжнародна санкційна група запропонувала санкції проти «Росатому». Це був цілий окремий документ від групи, де обґрунтовували важливість «Росатому» для російської економіки, для російського ВПК. Змальовували коротко інфраструктуру або афілійовані компанії «Росатому» по всьому світу, проєкти, і закликали до застосування санкцій. З того часу, вже і тоді були застосовані деякі санкції Україною проти, зокрема, Ліхачова (керівник «Росатому»), СЕО компанії. Були з того часу застосовані санкції до окремих осіб, і фізичних, і юридичних з холдингу «Росатому» Великою Британією, США, ЄС, зокрема, проти того ж Ліхачова, проти низки інституцій науково-дослідних», – розповів він.
З жовтня 2022 року саме «Росатом» здійснює контроль над окупованою Запорізькою атомною електростанцією. За даними правозахисників, російська корпорація причетна до катувань українських працівників на ЗАЕС.
Попри це, низка західних країн залишається залежною від «Росатому». Експерт громадської організації «Рада економічної безпеки України» Роман Стеблівський зазначає, що ЄС поки не готовий повністю відмовитися від співпраці, хоча існують альтернативи з боку американських компаній. У контексті України такі санкції є сигналом для партнерів і нагадуванням про небезпеку, яку становить «Росатом».
Підприємства на окупованих територіях та вплив санкцій
У затвердженому 3 серпня пакеті під санкції потрапили 12 компаній із тимчасово окупованої території України, котрі зареєстровані за російським законодавством. Серед них — захоплений Запорізький залізорудний комбінат (нині Дніпрорудненський залізорудний комбінат), компанії «Реалє Інженеринг Інвест» із Бердянська та «Стройтєхнадзор» із Мелітополя, що працюють на Токмацькому родовищі марганцевих руд.
За словами колишнього керівника управління з питань внутрішньої політики Запорізької ОДА Олександра Зубченка, регіон має значні запаси корисних копалин, зокрема високоякісних марганцевих руд, які окупанти розробляють варварськими методами, залучаючи робітників із Таджикистану, Узбекистану та віддалених районів росії.
Марганцеві руди використовуються у виробництві броні для військової техніки, що безпосередньо пов’язано з агресією проти України. Окупанти організували незаконне транспортування сировини до росії, часто завдаючи шкоди довкіллю.
До санкційного списку також увійшла фірма «Козача артіль «Таврида-Херсон», основна діяльність якої — розробка гравійних і піщаних кар’єрів. Введені обмеження передбачають блокування активів, заборону торговельних операцій і анулювання ліцензій, що ускладнює діяльність цих компаній на міжнародних ринках.
Однак, за словами Зубченка, попри те, що легальний експорт під власним брендом у цивілізовані країни для них стане неможливим, завжди залишаються ринки росії, її союзників та країн, які не підтримують санкційну політику. Українська влада прагне максимально ускладнити їм роботу принаймні у світі, де діють міжнародні обмеження.
Подальші кроки та міжнародна реакція
Владислав Власюк повідомив, що українські органи перевіряють інші компанії, які можуть потрапити під санкції найближчим часом. Останнім часом зростає інтерес іноземних ЗМІ до економічної діяльності окупованих територій, зокрема через можливу причетність китайських компаній. Цей пакет обмежень може бути лише першим кроком, а подальші рішення будуть ухвалюватися за наявності відповідної доказової бази.
У червні 2025 року українська розвідка завдала удару по залізничній інфраструктурі біля окупованого Молочанська, знищивши потяг із пальним. Це ускладнило не лише військову логістику, а й незаконне вивезення марганцевої руди.
Європейська комісія планує у вересні 2025 року винести на розгляд черговий, вже 19-й пакет санкцій проти росії за її агресію. Обмеження стосуються економіки, основних галузей промисловості, ланцюгів постачання озброєнь та осіб, причетних до війни проти України. Метою є скорочення можливостей росії продовжувати війну, яка триває вже три з половиною роки.