Україна розглядає можливість альтернативного фінансування на випадок, якщо отримати репараційну позику не вдасться. Про це повідомив президент Володимир Зеленський, наголосивши на важливості діалогу з лідерами Європейського Союзу щодо пошуку інших шляхів підтримки.
Про це розповідає Poltava Today
Обговорення з ЄС та можливі альтернативи
За словами Зеленського, Україна веде активні переговори з європейськими партнерами, зокрема з Урсулою фон дер Ляєн та Антоніу Коштою, які очолюють Європейський Союз. Основна мета — знайти альтернативні механізми надходження фінансової допомоги на випадок, якщо процес надання репараційної позики зіткнеться з труднощами.
«Якщо будуть питання з репараційною позикою, ми розраховуємо на альтернативні шляхи. Напевно, вони більш складні. Але ми обговорюємо з Європейським Союзом, з лідерами, передусім з фон дер Ляєн та Коштою як керівниками Європейського Союзу, що вони будуть шукати альтернативу у цих розмірах цих траншів», – сказав він, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
Президент підкреслив, що сума потенційної позики, яка має бути забезпечена замороженими російськими активами, є суттєвою для стабільності України. Такі кошти слугуватимуть не лише фінансовою, а й фактичною гарантією безпеки для країни.
Пріоритети та позиція європейських інституцій
Зеленський зазначив, що Україна розробляє два сценарії: «План А» — завершення війни, та «План Б» — продовження російської агресії. У разі другого сценарію Київ розраховує на фінансову підтримку у вигляді траншів репараційної позики обсягом не менше 40–45 мільярдів євро, які будуть спрямовані на зміцнення оборони та економічної стійкості. Якщо ж війна завершиться, ці ресурси підуть на відбудову країни та підтримку макрофінансової стабільності.
Водночас у Європі тривають дискусії щодо механізму фінансування. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас підкреслила, що поточний тиждень є ключовим для ухвалення рішень та розгляду кількох варіантів допомоги, проте репараційна позика залишається найбільш надійною опцією.
Європейські фінансові інституції, зокрема брюссельський кліринговий дім Euroclear, висловлюють сумніви щодо реалізації плану Європейської комісії про примусове вилучення заморожених російських активів. Керівництво Euroclear попереджає про можливі юридичні ризики та готовність оскаржувати такі кроки в суді, щоб уникнути банкрутства у випадку відповідних дій з боку москви.
Бельгія, на території якої знаходиться значна частина заморожених російських коштів, також дотримується обережної позиції. Віцепрем’єр-міністр Бельгії Вінсент Ван Петегем наголосив, що країна не погодиться на жодні необачні компроміси, перш ніж буде досягнуто остаточної угоди.
Європейський центральний банк поки що не готовий гарантувати репараційний кредит для України. Натомість росія категорично проти будь-якого вилучення своїх активів, називаючи це «крадіжкою» та погрожуючи юридичними діями у відповідь.