Україна активно нарощує міжнародну співпрацю у сфері виробництва озброєння, залучаючи до спільних проєктів десятки західних країн. Формула «Купуй в Україні для України», яка діяла у 2024 році, у 2025-му трансформувалася у «Будуй з Україною» — новий підхід, що передбачає створення виробничих потужностей як на українській території, так і за кордоном, під українськими ліцензіями.
Про це розповідає Poltava Today
Лідери спільних оборонних проєктів: Данія, Фінляндія, Велика Британія
Першою до ініціативи приєдналася Данія, яка не лише інвестувала у підприємства в Україні, а й виділила понад 67 мільйонів євро для відкриття українських оборонних заводів на своїй території. Основна увага зосереджена на виробництві трьох типів безпілотників: фронтових дронів, дронів–перехоплювачів і далекобійних БПЛА. Експерти вважають, що ця ініціатива є ключовою для запуску нової моделі співробітництва між Україною та ЄС у сфері оборонної промисловості.
«Єдиною країною у світі, яка розробила життєздатні дрони–перехоплювачі для боротьби з іншими дронами, є Україна. США та Європа не мають такої розробки», – пояснив старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel Джейкоб Фанк Кіркегаард.
Фінляндія також активно бере участь у спільних проєктах. У листопаді 2024 року фінський консорціум Summa Defence разом з українськими компаніями Kort, Elf Systems, Skyassist та MPS Development створив виробництво дронів у Фінляндії. Продукція буде постачатися не лише Україні, а й країнам ЄС та НАТО, сприяючи розвитку дронових технологій у цивільному, оборонному та безпековому секторах.
Велика Британія планує розмістити на своїй території спільне виробництво безпілотників для потреб України. Британський уряд інвестує сотні мільйонів доларів у розширення виробництва, а вся продукція до закінчення війни буде спрямована для ЗСУ. Після завершення бойових дій вироблені дрони розподілятимуться між обома країнами для масштабування передових технологій.
Масштабування виробництва та участь інших країн
Окрім Данії, Фінляндії та Великої Британії, до співпраці в оборонній сфері долучилися Франція, Німеччина, Норвегія, Литва, Нідерланди, США та Канада. Так, США через компанію Swift Beat вже у 2025 році планують виробляти в Україні сотні тисяч дронів-перехоплювачів, а також розглядають можливість прямих закупівель українських БПЛА та співпраці у сфері озброєнь з європейськими партнерами. Крім того, у липні Україна та США домовилися про спільне виробництво порохів на території США.
Французька компанія Renault проводить переговори щодо запуску виробничих ліній для дронів в Україні, а міністр оборони Франції Себастьян Лекорню назвав таку співпрацю взаємовигідною, підкресливши сильні сторони українських розробників у галузі безпілотників.
Норвегія, окрім співпраці у виробництві систем NASAMS, виділила близько 580 мільйонів євро на спільну розробку надводних дронів із використанням норвезьких технологій у Києві.
Литва вже підписала меморандум про спільне виробництво безпілотників, боєприпасів і засобів радіоелектронної боротьби. Розглядається модель виробництва українських морських дронів за схемою «1+1» — один для себе, один для України.
Нідерланди підписали контракти на виробництво 600 тисяч дронів на суму 500 мільйонів євро, інвестуючи безпосередньо в українські компанії та створюючи спільні підприємства у своїй країні.
Німеччина стала лідером у запуску проєкту з виробництва далекобійних ракет із дальністю до 2500 кілометрів, здатних уражати стратегічні цілі, а також профінансувала випуск понад 500 дронів «Антонов-196». Німецько-французьке підприємство KDNS вже має потужності для ремонту і планує виробництво танків, артилерії та боєприпасів у співпраці з Україною.
Канада розглядає можливість створення спільних підприємств за «данською моделлю», а також відкриття виробництв як в Україні, так і на своїй території.
Загалом, до українського оборонного виробництва інвестують або планують інвестувати щонайменше десять країн, при цьому основний фокус робиться на виробництві дронів та іншого високотехнологічного озброєння. Україна могла б значно розширити обсяги виробництва, якби отримала додаткові інвестиції. Президент Володимир Зеленський закликав партнерів виділяти 0,25% ВВП на розвиток української оборонної промисловості, наголосивши на високому потенціалі країни у цій сфері.