Індекс сприйняття корупції за підсумками 2025 року помістив Україну на 104-ту позицію серед 182 країн. Країна набрала 36 балів зі 100 можливих — на один бал більше, ніж у 2024 році, коли Україна займала 105-ту сходинку.
Про це розповідає Poltava Today
У регіональному огляді Transparency International також наголошується на ролі сусідніх авторитарних режимів: авторитарна влада росія отримала 22 бали й опинилася на 157-му місці, що, за оцінкою аналітиків, сприяє розповсюдженню корупційних практик у регіоні та підриває демократичні інституції сусідніх країн.
«Незважаючи на ці виклики, деякі країни демонструють, що зміни досяжні, коли громадянський простір та незалежні інституції захищені. В Україні (36) постійний тиск з боку неурядових організацій, громадськості та журналістів допоміг просунути реформи управління», – йдеться в звіті.
Що відзначає звіт щодо України
Аналітики підкреслюють, що українське громадянське суспільство та незалежні інституції відіграли ключову роль у захисті антикорупційної системи. «Спеціалізована антикорупційна система України збільшила кількість розслідувань та забезпечила вироки, зокрема, у політично чутливих справах про закупівлі та оборону».
Водночас у дослідженні наголошується на необхідності подальших реформ для захисту коштів, спрямованих на оборону та відновлення, від нецільового використання. Місцевий осередок Transparency International Ukraine вказує, що кращому результату завадила «суттєве гальмування євроінтеграційних реформ та виконання міжнародних зобов’язань, які залишаються основними драйверами змін у країні».
Про індекс CPI і методологію
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) розраховують з 1995 року. Він вимірює саме сприйняття рівня корупції в публічному секторі, а не фактичні прояви правопорушень. Розрахунок індексу здійснюється на основі низки авторитетних досліджень міжнародних установ і центрів.
CPI оцінює сприйняття експертів щодо різних аспектів доброчесності публічного сектору, зокрема:
- поширеність хабарництва;
- розкрадання публічних коштів;
- клієнтелізм і кумівство на державній службі;
- захоплення держави окремими інтересами;
- здатність уряду впроваджувати механізми доброчесності;
- ефективність переслідування корупціонерів;
- адміністративні перепони і надмірна бюрократія;
- наявність законів про розкриття фінансової інформації, запобігання конфлікту інтересів та доступ до інформації;
- забезпечення захисту викривачів, журналістів та слідчих.
Таким чином, індекс відображає комплексну експертну оцінку рівня корупційних ризиків у публічному секторі й служить індикатором успішності реформ у сфері прозорості та підзвітності.