У грудні 2024 року компанія «Спектрум Ессетс» опинилася у центрі суспільної уваги після того, як стало відомо, що її власниця Марина Євсєєва, котра перемогла на аукціоні із придбання активів ліквідованих російських банків в Україні, приховала своє громадянство росії, повідомивши контролюючим органам лише про американське. Це порушення одразу кількох українських заборон, зокрема, участі громадян рф у державних аукціонах та управлінні фінансовими установами.
Про це розповідає Poltava Today
Як «Спектрум Ессетс» отримала активи та реакція держави
Активи, які виставив на продаж Фонд гарантування вкладів, об’єднували права вимоги боргів на суму 2,8 мільярда гривень, переважно «Сбербанку» (нині «МР Банк»), а також «Промінвестбанку» та «Мегабанку». До пулу входили також об’єкти нерухомості в Одесі та Сумах, зокрема торговельний центр «Маліновський», оцінений у 228 мільйонів гривень.
«Спектрум Ессетс» стала переможцем аукціону, однак приховала російське громадянство бенефіціара. Після журналістського розслідування це підтвердила СБУ. На цій підставі Національний банк визнав ділову репутацію компанії небездоганною й анулював її фінансову ліцензію, а Фонд гарантування вкладів розірвав угоди та зобов’язав повернути активи і сплатити штраф у 124 мільйони гривень. Відповідно до договору, це мало відбутися протягом 11 днів, але компанія відмовилася виконати вимоги добровільно.
«Договори, укладені між Фондом і компанією «Спектрум Ессетс», прямо передбачали умову: якщо виявиться, що покупець має зв’язки з країною-агресором, угоди визнаються недійсними, а придбані активи повертаються державі. Крім того, компанія «Спектрум Ессетс» у такому разі зобов’язана сплатити штраф у розмірі 100% від вартості активів, придбаних на аукціоні, тобто 124 мільйони гривень. Саме за них та за активи зараз і триває боротьба у судах».
Судові баталії та нові спроби повернути активи
Банки, активи яких реалізував Фонд, подали позови до «Спектрум Ессетс» з вимогами повернення майна та сплати штрафів. Перші судові рішення вже прийнято: у липні Господарський суд Києва підтримав «Промінвестбанк» і зобов’язав компанію сплатити штраф. Подібні рішення ухвалені й на користь «МР Банку» щодо права вимоги боргу футбольного клубу «Чорноморець» на 2,3 мільярда гривень. Суди також накладали арешти на об’єкти нерухомості, щоб запобігти їх перепродажу.
Втім, не всі рішення є однозначними. Наприклад, у справі про стягнення 100 мільйонів гривень штрафу Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову, а деякі провадження тимчасово зупинені через паралельний розгляд адміністративної справи щодо повернення ліцензії «Спектрум Ессетс».
Сама компанія подала зустрічний позов до Національного банку, намагаючись поновити ліцензію, а також позивається до банків із вимогою визнати розірвання угод недійсним. Одночасно «Спектрум Ессетс» почала передавати свої права вимоги за кредитами іншій компанії – «Амстер 1», яка також має зв’язки з громадянами рф. Новий бенефіціар «Спектрум Ессетс» – громадянин США Євген Пікулік, а керівником став Петро Доценко, який раніше очолював агропідприємство «Нова Україна» (до травня 2022 року – «Росія»).
«Амстер 1», яка отримала права вимоги за кредитами «Надра Банку» та «Фідобанку», належить Юрію Кузнецову, котрий, за даними розслідування, має чинний російський паспорт та податковий номер рф. Сам Кузнецов ці факти заперечує, однак документи свідчать про використання російського паспорта під час подорожей та звернень до російських установ.
На тлі судових процесів банки та Фонд гарантування вкладів продовжують боротися за повернення активів, реалізованих на аукціонах компаніям із російськими зв’язками, водночас триває передача прав вимоги новим структурам, що ускладнює повернення майна державі. Журналісти очікують офіційних коментарів від «Спектрум Ессетс» і «Амстер 1» щодо ситуації.