Рішення Сполучених Штатів запровадити мито на сталь починаючи з 12 березня 2023 року стосується також продукції з України. Про це повідомила перша віцепрем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко, підкресливши, що це рішення суттєво вплине на українську металургійну галузь.
Про це розповідає Poltava Today
За її словами, експорт металургійної продукції становить 57,9% від загального обсягу українського експорту до США, що еквівалентно 503,3 мільйона доларів з 869,1 мільйона. Найзначнішими позиціями в експорті є чавун (363,4 мільйона доларів, 940 тисяч тонн), труби (112,9 мільйона доларів, 92 тисячі тонн), прутки (15,2 мільйона доларів, 3,3 тисячі тонн), дріт (4 мільйона доларів, 3,9 тисячі тонн) та металоконструкції (1,3 мільйона доларів, 182 тонни).
Вплив на підприємства та національну економіку
Свириденко зазначила, що найбільшими експортерами металургійної продукції є компанії АрселорМіттал Кривий Ріг та Інтерпайп, які вже зазнали значних втрат через війну в Україні. «Найбільшими експортерами цієї продукції є АрселорМіттал Кривий Ріг та Інтерпайп. Ці компанії важко постраждали від війни, як і вся металургійна галузь. Тому ми налаштовані на активну роботу з партнерами для пошуку оптимального рішення до 12 березня», – наголосила вона.
Попередні домовленості
Також юлія Свириденко звернула увагу на те, що сам Дональд Трамп зазначив, що частка української продукції в американському імпорті сталі є незначною та не має суттєвого впливу на американських виробників. Нагадаємо, що у травні 2022 року США запровадили безмитний режим для української сталі, однак нові митні ставки можуть суттєво змінити цю ситуацію.
Крім того, указ Трампа, підписаний 10 лютого, передбачає запровадження 25-відсоткових мит на імпорт сталі та алюмінію, що також стосуватиметься товарів з інших країн, таких як Аргентина, Австралія, Канада, Мексика, країни Європейського Союзу та Великої Британії.
Найбільшими постачальниками сталі у США залишаються Канада та Мексика.