Під час саміту Європейського Союзу, який відбудеться 23-24 жовтня, декларацію щодо України схвалять 26 держав-членів. Про це свідчить проект підсумкових висновків, де розділ, присвячений Україні, винесено окремо. Очікується, що угорщина знову утримається від формальної підтримки цього документа, як і під час попередніх зустрічей.
Про це розповідає Poltava Today
Оновлені підходи ЄС до мирних переговорів та безпеки України
У новій редакції декларації ЄС закликає росію до «повного, безумовного й негайного припинення вогню», підкреслюючи, що Україна вже зробила відповідну заяву у березні 2025 року. Європейський Союз нагадує про власні принципи, закладені тоді для мирного врегулювання, серед яких – обов’язкова участь України у будь-яких переговорах, а також залучення європейських представників у питаннях безпеки на континенті, включаючи припинення вогню як крок до всеосяжного миру.
Також лідери ЄС наголошують, що Україна потребує гарантій безпеки та посилення власної позиції до, під час і після переговорів. Зміни у тексті висновків відбулись на тлі ймовірної активізації дипломатичних зусиль для завершення війни. Відомо, що президент США Дональд Трамп мав намір зустрітися з володимиром путіним у Будапешті, але цей саміт відклали через невизначеність результатів.
Фінансова підтримка, заморожені активи та санкції
У підсумкових висновках зберігається обіцянка ЄС надавати Україні регулярну й довгострокову фінансову допомогу разом із партнерами та союзниками. Водночас угорщина виступає проти надання Україні позик за рахунок заморожених російських активів. Для ухвалення цього рішення згода угорщини не є обов’язковою, проте це позначиться на розподілі фінансових ризиків серед країн ЄС, насамперед Бельгії, де зберігаються такі активи.
Європейські лідери планують закликати Єврокомісію розробити конкретні пропозиції щодо поступового використання залишків готівки, пов’язаних із заблокованими активами російської федерації, відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права. Важливо, щоб таке використання супроводжувалося солідарністю та рівномірним розподілом ризиків між державами-членами.
Відсутність планів Угорщини схвалити висновки саміту про Україну підтвердили кілька дипломатів, знайомих із підготовкою заходу, але не вповноважених давати офіційні коментарі.
Європейський Союз також просунувся в обговоренні 19-го пакету санкцій проти росії, який раніше блокувала Словаччина. Останній проект декларації містить формулювання про те, що Єврорада «вітає схвалення 19-го пакету санкцій». Водночас це питання ще остаточно не погоджено, оскільки формулювання взято в квадратні дужки. Попередні версії документа лише закликали до ухвалення санкцій, а нині цей заклик прибрали.
З березня 2025 року угорщина не голосує за «українську частину» підсумків самітів ЄС, де йдеться про засудження російської агресії та закликається до серйозних переговорів з боку москви. Прем’єр-міністр Віктор Орбан пояснював це власною «стратегічною позицією» щодо війни в Україні. Зокрема, на саміті 6 березня 2025 року він заблокував розділ про Україну, аргументуючи це неприйнятністю формулювань стосовно «підтримки незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України» і «миру через силу».
Очікується, що 23 жовтня Віктор Орбан не буде присутній на початку саміту, коли питання України обговорюватиметься за участі президента Володимира Зеленського.