Наприкінці січня 2025 року Угорщина висунула ультиматум, погрожуючи накласти вето на продовження всіх економічних санкцій Європейського Союзу проти росії на півроку. Ці санкції були запроваджені з моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну три роки тому і включали заборону на імпорт російського вугілля, алмазів, золота та алюмінію. У підсумку, санкції були продовжені після отримання Будапештом письмових запевнень від інших країн-членів ЄС.
Про це розповідає Poltava Today
Хоча Угорщині не вдалося досягти відновлення транзиту російського газу через Україну, який був припинений Києвом на початку року, країна добилася зобов’язання, що Європейська комісія співпрацюватиме з Україною, Угорщиною і Словаччиною щодо постачання російських енергоресурсів до ЄС.
Нові ініціативи Угорщини щодо санкцій
Будапешт знову намагається пом’якшити санкції ЄС проти росії, зокрема мова йде про замороження активів та візові заборони, які були накладені на понад 2 400 фізичних та юридичних осіб. У цей список потрапили такі відомі особи, як президент росії Володимир Путін та міністр закордонних справ рф Сергій Лавров.
«Санкційний танок ЄС»
Кожного року в січні та липні триває процес продовження економічних санкцій, тоді як індивідуальні санкції, що стосуються фізичних осіб, можуть бути скасовані за консенсусом у середині березня та вересня. Угорщина використовує загрозу вето, щоб вивести певних людей зі списку санкцій. З минулого року до Угорщини приєдналася Словаччина, що підтримує аналогічну політику.
Складність переговорів та ймовірні наслідки
Під час обговорення в Брюсселі 10 березня, Угорщина попросила більше часу для опрацювання останньої пропозиції Ради, оскільки термін для продовження санкцій спливає 15 березня. Мало хто з чиновників сумнівається в тому, що Угорщина погодиться лише на чотири виключення із списку, запропоновані Радою ЄС.
В разі провалу переговорів, країни-члени можуть розглянути можливість введення санкцій на національному рівні. Однак, це зіткнеться з труднощами, оскільки не всі країни ЄС мають власні системи санкцій, і ситуація, коли особи зі списків можуть в’їжджати до ЄС через Угорщину та Словаччину, ставить під сумнів ефективність таких заходів.