Рішенням 17-ої сесії 8-го скликання Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області перейменовано 18 вулиць, провулків і площ цієї територіальної громади. У небуття пішли назви, які прославляли діячів СРСР та росії. Сесії передувало громадське обговорення, в тому числі й у форматі «круглого столу», в якому за допомогою відеозв’язку взяв участь регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.
![](https://i1.poltava.to/uploads/2022/12/09/page2.jpg)
![](https://i1.poltava.to/uploads/2022/12/09/page3.jpg)
У Ромодані майдан, що носив ім’я героя СРСР Мініна перейменовано на вулицю Небесної Сотні. Революція Гідності стала наймасштабнішим протестом у новітній історії України — першим переможним боєм у російсько-українській війні за незалежність. «Небесною Сотнею» називають вбитих проросійським режимом Януковича загиблих майданівців. Вони є символом героїзму та патріотизму, та джерелом натхнення для воїнів ЗСУ, які боронять Україну від російських окупантів.
У селі Новооріхівка перейменували вулицю, яка звеличувала російського комуністичного військового злочинця Ніколая Ватутіна. Підтримано пропозицію Олега Пустовгара вшанувати подвиг полеглих героїв російсько-української війни: відтепер вулиця називається «Героїв ЗСУ». У Новооріхівці не буде й назви, яка прославляла російського письменника Тургенєва — вулицю перейменовано на Світанкову.
![](https://i1.poltava.to/uploads/2022/12/09/army.jpg)
Очищено топоніміку Ромодану від діячів Ленінської комуністичної спілки молоді. Вулицю комсомолки Уляни Громової переназвали на Лесі Українки. Так увічнили пам’ять поетеси, драматургині, першої української модерністки та громадської діячки Лариси Косач-Квітки, відомої світові як Леся Українка. Вулицю комсомолки Лялі Убийвовк перейменували на Історичну. Немає більше й назви, яка прославляла комсомольця Сєргєя Тюленіна — тепер це Кобзарева. Не буде й назви вулиці комуністки Самсонової (тепер це Українська), а також Матросова, який ніяк не пов’язаний з історією Ромоданівської громади, є уродженцем російського регіону Башкорстан і належить до пантеону СРСР/росії. Тепер ця вулиця символізує незламність Української Нації у боротьбі з московською ордою і має назву Незламна. Вулиці, яка звеличувала комуніста-червоноармійця, співробітника відділу НКВС Чорноморського флоту Павєла Сілаєва повернуто історичну назву Шляхова. Вулицю Першотравневу перейменували на Веселкову.
![](https://i1.poltava.to/uploads/2022/12/09/lesya.jpg)
«Гагарін і Комаров — російські радянські космонавти, уродженці Росії, ніяк не пов’язані з історією Ромоданівської громади. Топоніми на їхню честь були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності», — стверджують у Полтавському офісі УІНП. Тож у Ромодані вулицю Гагаріна перейменували на Козацьку, а в селі Новооріхівка — на Патріотів України. У Ромодані вулиця і провулок Комарова з ініціативи Олега Пустовгара відтепер називаються Леоніда Каденюка — на честь першого космонавта незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 року здійснив політ на американському транспортному космічному кораблі «Колумбія» місії STS-87, проводив досліди із впливом невагомості на вегетацію рослин; завдяки йому в космосі вперше було розгорнуто державний прапор України і прозвучав наш Гімн. А ще узяв з собою в політ томик «Кобзаря» Тараса Шевченка. Генерал-майор Леонід Каденюк проходив службу в лавах ЗСУ: обіймав посади начальника авіації військ ППО України, помічника Президента з космонавтики, заступника Генерального інспектора Генеральної військової інспекції.
![](https://i1.poltava.to/uploads/2022/12/09/63934306b5ef6.jpg)
«Стерто з топоніміки Ромодану ім’я ідейно-культурного маркера російського імперіалізму Алєксандра Пушкіна. Водночас депутати нарекли цю вулицю Дружбою, продовживши стару комуністичну традицію нав’язування топонімів так званої «дружби народів СРСР», що насправді означало московське ярмо. Незрозуміло, з ким хочуть дружити депутати Ромодана? Сподіваємося, не з державою-терористом. Прикро, що у громаді проігнорували нашу пропозицію увічнити Олександра Кониського — письменника, перекладача, автора духовного гімну «Молитва за Україну», життя і діяльність якого пов’язані з Полтавщиною», — прокоментували неоднозначне рішення у Полтавському офісі УІНП.
Полтавський офіс УІНП