На виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» та з ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Лубнах демонтували російсько-імперський маркер, що звеличував трубадура Російської імперії Алєксандра Пушкіна.
Як повідомила секретар Лубенської міської ради Маргарита Комарова, демонтаж провели комунальні служби громади з метою виконання колегіального рішення тридцятої сесії восьмого скликання Лубенської міської ради «Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об’єкту — пам’ятного знаку російському Олександру Пушкіну з публічного простору м. Лубни». У цьому документі сказано, що знак О.Пушкіну є символом, що відображає імперські російські історичні наративи. За словами Комарової, цей об’єкт демонтувало Управління житлово-комунального господарства Лубенської міської ради. «Комунальники російський імперський маркер перемістили з публічного простору м. Лубни на тимчасове зберігання до території місцевого комунального житлово-експлуатаційного управління», — сповістила посадовиця.
«Депушкінізація Полтавщини завершується. Це остання споруда звеличення Пушкіна у Полтавській області, торік і цьогоріч подібні демонтовано у Кременчуці, селі Біленченківка Гадяцької громади та в обласному центрі. Попереду — перейменування вулиці Пушкіна у Полтаві та ще 17 громадах області.
Донедавна на Полтавщині налічувалося 120 об’єктів топонімії, але більшість перейменували після повномасштабного вторгнення росіян-пушкіністів. У часи СРСР комуністичні й імперські ідеологи нахабно маркували/брендували Лубни як «пушкінське місто». Так сталося тому, що у Лубнах провела дитинство і юність російська дворянка Анна Керн, відома як одна із багатьох коханок Пушкіна. Попри написаний вірш-присвяту Анні Керн, Пушкін заніс свою коханку лише до другої частини свого «Дон-жуанського списку», а в епістолярії іронічно і зневажливо називав «вавилонською блудницею»… Втім, набагато важливіші інші знання — за межами любовної лірики. Ідеологія російського імперського шовінізму пронизує твори Пушкіна.
У поемі «Полтава» презирливо, навіть вороже поставився до видатного українського гетьмана Івана Мазепи. Придушення визвольних устремлінь польського народу оспівав у вірші «Бородинская годовщина» з нагоди загарбання росією Варшави та річниці битви під Бородіним. Брав участь у війнах росії проти проти народів Кавказу. Ці факти на основі листування поета з російськими військовими діячами Єрмоловим і Паскевичем дослідила професорка, польсько-американська літературознавиця Єва Томпсон у своїй відомій книзі «Трубадури імперії». Пушкін прославляв загарбницьку Кавказьку війну 1812 року та російського генерала Пєтра Котлярєвського, який очолював російські війська під час завоювання. А вірш «Клеветникам России» використовує армія Путіна-Шойгу для виправдання війни проти України», — розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.
Полтавський офіс УІНП