Тіньові схеми поборів з перевізників у Полтаві: хабарі на маршрутах

Тіньові схеми поборів з перевізників у Полтаві: хабарі на маршрутах

У Полтаві продовжують діяти корупційні схеми, які вимагають від перевізників сплати хабарів за право працювати на маршруті. Декілька перевізників анонімно повідомляють, що змушені щомісяця платити так званим «касиром» від влади мінімум 10 тисяч гривень.

Про це розповідає Poltava Today

Більше року тому перевізниця Галина Залізняк публічно заявила про систематичні побори в галузі пасажирських перевезень Полтави. Секретар міської ради Катерина Ямщикова тоді висловила подяку Залізняк за надану інформацію та обіцяла співпрацювати з правоохоронцями для вирішення цієї проблеми. Однак, на практиці, відбулося лише одне засідання, яке не принесло значущих результатів.

Нові свідчення та відсутність реакції

У січні 2024 року голова обласної організації «Слуга народу» Олексій Устенко звернувся до НАБУ, МВС, ДБР та СБУ з проханням розслідувати ці заяви. Проте, жодних змін у цій ситуації не сталося, підтверджуючи бездіяльність як міської влади, так і правоохоронців. Галина Залізняк наразі перебуває за кордоном і більше не робить гучних заяв.

Нова «касирка» та старі схеми

Нещодавно до редакції «Полтавщини» звернувся ще один перевізник. За його словами, він зацікавився ситуацією в галузі після тривалої відсутності і виявив, що у місті працює новий «касир» — ФОП Анна Звягінцева, відома серед перевізників як «Рибачка Соня». Вона раніше займалася продажем риби на ринку, а зараз, за словами джерела, контролює маршрути та отримує з кожного перевізника щомісячну плату за роботу на маршруті.

Декілька перевізників начебто прийняли ці правила гри, хоча є і ті, хто має привілеї. Одним з таких є Юрій Лупаєнко, котрий має особливі стосунки з Сергієм Веренкіотовим, новим власником оператора електронних квитків.

«Роки мовчання доводять тільки те, що і перших, і других саме існування таких заяв (як іменних, так і анонімних) не хвилює від слова зовсім».

Незважаючи на численні звернення, перевізники не сподіваються на активну реакцію з боку влади чи правоохоронців. Багато з них вважають, що їхній бізнес може вижити лише завдяки неформальним домовленостям. Це ставить під питання ефективність роботи законних механізмів у сфері пасажирських перевезень.