Служба зовнішньої розвідки (СЗР) росії 19 травня оприлюднила заяву, у якій стверджує, що на латвійській території нібито існують «центри ухвалення рішень» і пункти запуску українських безпілотників по цілях на території росії, а членство Латвії в НАТО, на її думку, не гарантує захисту від «відплати». У документі також йдеться про нібито розміщення на кількох базах військовослужбовців Сил безпілотних систем ЗСУ.
Про це розповідає Poltava Today
«Росія знову бреше. Цього разу кампанію з дезінформації проти Латвії проводить СЗР. Факт: Латвія не надає повітряний простір для атак на Росію. Це вже кілька разів пояснювалося російським представникам».
Що саме заявили у СЗР росії
У повідомленні розвідки йдеться, що, окрім прямих надходжень через повітряні коридори, українські безпілотники нібито планувалося запускати з територій балтійських країн. СЗР зазначає, що «печерна русофобія» латвійської влади нібито переважає над прагненням до самозбереження, і стверджує, що київська влада «переконала Ригу дати згоду на проведення операції». Такі формулювання супроводжуються попередженнями про можливу відповідь з боку росії.
Реакція Риги та регіональний контекст
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже прямо спростувала твердження російської розвідки в публічному пості в мережі X, що передбачено у виданому тут цитатному блоці. Латвія наполягає, що не надає свій повітряний простір для атак на територію росії і не погоджує нічого, що могло б становити загрозу сусідній державі.
Раніше влада низки балтійських країн фіксувала проліт або падіння безпілотників у своєму повітряному просторі; оборонні відомства цих держав пояснювали такі інциденти тим, що це були українські дрони, які втратили орієнтацію або зазнали впливу засобів радіоелектронної боротьби, які застосовувала росія. Після епізодів із кількома безпілотниками на початку травня в Латвії офіційно висловлювали протест, звертаючи увагу на те, що війна, яку веде росія, підвищує ризики таких інцидентів у всьому регіоні.
Інциденти з дронами у повітряному просторі Латвії також мали внутрішньополітичні наслідки: вони спричинили урядову кризу та призвели до відставки уряду, що додатково загострило суспільну та політичну дискусію щодо безпекових процедур і контролю повітряного простору.
Експерти регіону наголошують, що такі взаємні звинувачення і репліки розвідувальних служб посилюють напруження між сторонами і роблять критично важливими прозорість інцидентів, а також механізми обміну інформацією і комунікації для запобігання ескалації.