Журналістське розслідування проливає світло на механізми впливу Андрія Портнова, колишнього заступника голови адміністрації президента Віктора Януковича, на призначення та кар’єри суддів в Україні. За допомогою архівних документів вдалося встановити, як Портнов та пов’язані з ним чиновники роками формували суддівський корпус, забезпечуючи лояльність окремих суддів і сприяючи їхньому просуванню на керівні посади.
Про це розповідає Poltava Today
Вплив Портнова на суддівську систему та родинні зв’язки
У період з 2009 по 2014 рік Андрій Портнов, обіймаючи посаду народного депутата, а згодом і заступника голови адміністрації президента, активно долучався до роботи Вищої ради юстиції (ВРЮ) — органу, що відповідав за призначення та звільнення суддів. Зокрема, у травні 2009 року Портнов і Сергій Ківалов, президент «Одеської юридичної академії», були обрані членами ВРЮ за квотою Всеукраїнського з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Примітно, що цей з’їзд організувала приватна установа, яку очолював сам Ківалов, і він згодом став головою ліквідаційної комісії після її розпуску.
Громадська організація «Всеукраїнське юридичне товариство» назвала цей з’їзд нелегітимним, оскільки він був проведений раніше, ніж офіційний з’їзд, запланований урядом у Харкові. Сам Ківалов вважав, що збори були законними, посилаючись на судові рішення, серед яких було рішення судді Сергія Вовка з Печерського райсуду Києва. Після Революції гідності Генпрокуратура розпочала розслідування щодо можливого підроблення рішень під час цього з’їзду, але у 2019 році провадження закрили через обмеження термінів слідства Печерським судом.
Конкретні призначення і підтримка суддів
Андрій Портнов брав участь у голосуваннях за призначення суддів, які мали з ним родинні чи професійні зв’язки. Наприклад, у грудні 2011 року він підтримав призначення Андрія Секірського, брата колишньої дружини Портнова, на посаду судді Господарського суду Луганської області. Так само підтримав подання дружини Секірського — Анжели Секірської — на посаду судді Луганського окружного адміністративного суду. Обидва залишаються суддями дотепер.
У травні 2010 року ВРЮ проголосувала за призначення сестри Портнова, Олени Ісаєвської, суддею Печерського райсуду Києва. Портнов самовідвівся від цього голосування. Згодом Ісаєвська стала адвокаткою, яка захищала брата у судах.
Серед інших призначень, які підтримував Портнов, — Тетяна Скочок, його колишня помічниця, яку обрали суддею Окружного адміністративного суду Києва. Вона зберігає статус судді навіть після ліквідації ОАСК наприкінці 2022 року. Також ВРЮ підтримала призначення Інни Белоконної, ще однієї колишньої дружини Портнова, яка зараз є суддею Оболонського райсуду Києва.
Дружина судді Андрія Парінова, Марина Парінова, працювала під керівництвом Портнова в адміністрації Януковича, а пізніше стала його адвокаткою. Сам Парінов не був відведений від розгляду справи за позовом Портнова — суд визнав його неупередженим.
«Схеми» проаналізували масив документів із архівів Вищої ради правосуддя та Верховної Ради України з 2009 по 2014 роки.
У вересні 2010 року ВРЮ проголосувала за призначення Павла Вовка, колишнього помічника Ківалова, головою Окружного адміністративного суду Києва. Серед тих, хто підтримав це рішення, були Портнов, Ківалов та Лідія Ізовітова — нинішня голова Національної асоціації адвокатів України.
Ківалов також сприяв кар’єрі свого племінника Сергія Могила, який у 2009 році став суддею Вищого господарського суду України, а наступного року був нагороджений за заслуги у правосудді.
Діти Лідії Ізовітової отримали адміністративні посади, коли вона була членкинею ВРЮ: син Павло Хотенець — заступник голови Господарського суду Харківської області, донька Олена Ізвітова-Вакім — заступниця голови Харківського окружного адмінсуду.
Судді, що ухвалювали рішення на користь Портнова
Журналісти виявили перелік суддів Печерського районного суду Києва та Київського апеляційного суду, які неодноразово розглядали справи за позовами Портнова і ухвалювали рішення на його користь. Серед них — Сергій Вовк, Світлана Волкова, Ірина Литвинова, Олексій Соколов, Тетяна Ільєва. Наприклад, Ільєва розглядала позов Портнова проти медіахолдингу «Телерадіокомпанія Люкс» і Генпрокуратури щодо захисту честі й гідності. Сергій Вовк тричі ставав на бік Портнова, визнаючи інформацію, що поширювалася про нього, такою, що «порочить честь, гідність та ділову репутацію».
Ірина Литвинова, заступниця голови Печерського суду, ухвалювала рішення на користь Портнова проти телеканалу «Прямий». Олексій Соколов також двічі приймав рішення на користь експосадовця, зокрема у справі проти журналістки Наталії Седлецької, яка згадала про погрози з боку Портнова у зв’язку із підпалом автомобіля редакції «Схем».
У Київському апеляційному суді найбільше рішень на користь Портнова ухвалили Максим Оніщук, Любов Поливач, Вікторія Шебуєва та Ганна Крижанівська. Останню у 2013 році призначили заступницею голови Апеляційного суду Києва за участі Портнова.
Варто зазначити, що у 2011 році Портнов також врятував суддю Сергія Вовка від звільнення, виступивши доповідачем у справі щодо скарги на цього суддю і визнавши відсутність підстав для його звільнення.
Санкції та резонанс навколо Портнова
З грудня 2021 року Андрій Портнов перебував під санкціями США через вплив на судову систему України. 21 травня 2025 року стало відомо про його загибель в Іспанії.