Майбутні вчителі географії та спеціалісти з туризму Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка успішно завершили сезон польових практик, досліджуючи унікальні ландшафти та культурну спадщину Карпат.
Про це розповідає Poltava Today
Вивчення природи й історії регіону
Практика розпочалася з ознайомлення з експозиціями Національного науково-природничого музею НАН України, одного з найбільших у світі. Тут студенти мали можливість поспілкуватися з Володимиром Гриценком — провідним геологом і палеонтологом, керівником відділу геології музею. Протягом екскурсії вони дізналися про еволюцію Землі, відвідали карстову печеру, вивчили давню та сучасну флору і фауну України.
Далі студентів чекала зустріч з Михайлом Косилом, директором обласного державного центру туризму й краєзнавства учнівської молоді, головним редактором альманаху «Краєзнавець Прикарпаття» та Почесним краєзнавцем України. Він провів екскурсію історико-краєзнавчим музеєм у Яремче та прочитав лекцію про розвиток позашкільної освіти у сфері туристсько-краєзнавчого напрямку.
Наукові експедиції та підкорення гірських вершин
Особливо цінним для учасників практики стало відвідування природно-заповідних об’єктів Карпатського національного природного парку, зокрема екостежок «Стежка Довбуша», «Вольєрне господарство», «Водоспад „Дівочі сльози“» та екотуристичного візит-центру. Зустріч із заступником директора з наукової роботи парку Олександром Киселюком відкрила нові можливості для співпраці між університетом і нацпарком.
«Польова практика вкотре підтвердила: географія і туризм — це не лише підручники, а й реальні подорожі, спостереження, дослідження та любов до рідної природи!»
Під керівництвом кандидата педагогічних наук Євгенія Копильця студенти вирушили у наукову експедицію до серця Карпат. Вони підкорили Говерлу, найвищу вершину України, пройшовши синім туристичним маршрутом та спустившись червоним шляхом, ідентифікували основні висотні пояси разом із типовими представниками флори.
Під час сходження на гору Ребра та мандрівки до високогірних льодовикових озер Несамовите і Бребенескул під керівництвом старшого викладача Сергія Сарнавського студенти знаходили скам’янілості, визначали температуру води, досліджували витрати річки Прут та формування верхових боліт на маршруті довжиною 26 км.
Знайомство з культурою та рекреаційним потенціалом Карпат
Справжньою родзинкою практики стала подорож до села Кваси. Під керівництвом доцента Анжели Шуканової студенти пройшли підвісним мостом над Чорною Тисою, скуштували унікальні миш’яковисті води, традиційну гуцульську перепічку, лавандове морозиво та різновиди крафтового пива на броварні «Ципа». Вони також відвідали місце падіння метеориту «Буркут».
У санаторії «Гірська Тиса» учасники практики ознайомились з лікувальними програмами, мінеральними ваннами та відвідали Музей гуцульської спадщини. На території санаторію встановлено пам’ятник варенику, схожий на пам’ятник галушці в Полтаві. Враження від подорожі дозволили студентам переконатися в унікальності Квасів як «крафтової столиці України» та провідного центру лікувально-оздоровчого туризму й рекреаційної географії країни.
