1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, яке нині знаходиться в Калуському районі Івано-Франківської області, в сім’ї греко-католицького священика народився Степан Бандера — лідер Організації Українських націоналістів.
Про це розповідає Poltava Today
Попри численні спроби дискредитації, його внесок у національно-визвольний рух України в ХХ столітті залишається вагомим. Степан Бандера, чиє ім’я часто супроводжується суперечливими стереотипами, став символом українського спротиву. Проте, навіть через десятиліття його боротьби, різні пропагандисти намагаються нав’язати образ «терориста» та «колаборанта».
Спростування стереотипів
Ще в 1930-х роках Бандера та його соратники в Організації Українських націоналістів (ОУН) стикалися з звинуваченнями у терористичній діяльності, які поширювала польська влада. На суді у Варшаві Бандера чітко висловився проти таких методів, наголошуючи, що ОУН захищає національні інтереси, не вдаючись до терору.
Міф про колаборанта
Основним пропагандистським наративом радянської влади було звинувачення націоналістів в колаборації з нацистами. Проте Бандера ніколи не планував співпраці з Німеччиною у відродженні України, що стало однією з причин розколу в ОУН. Він покладався лише на власні сили та шукав інші союзників, зокрема в Італії.
«Я хочу ще раз вияснити, що всі мої накази не залежали від будь-якого розпорядження чи згоди німецьких властей. Видаючи свої накази, я не покладався на жодні німецькі власті, ані на їхнє погодження, але тільки на мандат, який я отримав від українського народу».
Саме тому 30 червня 1941 року ОУН під керівництвом Бандери проголосила Акт відновлення незалежності України без узгодження з німцями, за що Бандера був арештований і відправлений до концтабору.
Пам’ять про Степана Бандеру на Полтавщині
Пам’ять про Степана Бандеру увічнена в топонімії Полтавщини. На його честь було перейменовано низку вулиць і провулків:
- У Кременчуці — провулок Жовтневий у межах декомунізаційних процесів у 2016 році.
- У селі Новий Калкаїв — провулок Першотравневий.
- У місті Глобине — вулиця, названа на честь Стєньки Разіна.
- У селищі Диканька — вулиця, названа на честь Івана Мічуріна.
- У Полтаві — провулок Родніковий, який був перейменовано у 2023 році.
Ці зміни в топонімії Полтавщини є виявом вшанування провідника ОУН, чия боротьба за незалежність України залишила глибокий слід в історії.