Міні-ТЕЦ, збудовані на базі закупленого Києвом когенераційного обладнання, мають увійти в планову експлуатацію наприкінці зими або на початку весни; завершуються експлуатаційні випробування, після чого станції будуть інтегровані в міську енергосистему в лютому–березні.
Про це розповідає Poltava Today
Концепцію розподіленої когенерації для столиці затверджено на початку 2024 року, після чого реалізацію проєктів проводили відповідно до затвердженого плану та наявних фінансових можливостей. За проектом місто самостійно придбало комплекс обладнання для розподіленого виробництва електро- та теплової енергії, що підвищує стійкість критичної інфраструктури у разі відключень електропостачання.
«Київ виконав усі необхідні процедури закупівлі на Прозоро та придбав 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На сьогодні на базі цього устаткування збудовано 5-ть так званих міні-ТЕЦ. Вони є повноцінними об’єктами когенерації та оснащені усіма необхідними додатковими системами, зокрема елементами захисту 2-го рівня», – йдеться в листі.
Технічні особливості й розміщення об’єктів
Загалом місто придбало 15 газопоршневих комплексів загальною потужністю 60 МВт, на базі яких уже зведено п’ять міні-ТЕЦ. Окрім цього, в межах міжнародної гуманітарної допомоги місту передано одну когенераційну установку потужністю 1,5 МВт, яка введена в дію для забезпечення потреб одного з критичних комунальних підприємств.
Київ також реалізував проєкт спільно з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) зі спорудження електростанції на основі газової турбіни. Усі нові об’єкти розташовані на майданчиках критичної інфраструктури та підключені до загальної системи міста як резервні джерела виробництва електроенергії.
Призначення та функціонал розподіленої когенерації
Розподілена когенерація забезпечує одночасне виробництво електричної та теплової енергії, що дає змогу страхувати ключові елементи міської інфраструктури під час масових відключень. Через це нові міні-ТЕЦ виконують роль не лише автономних генераторів, а й допоміжного компонента централізованої системи теплопостачання.
Хоч потужність кожної станції менша, ніж у великих ТЕЦ, вони є повноцінними теплоелектроцентралями з необхідними додатковими системами захисту та можливістю автономної роботи. Ці станції не прирівнюються до мобільного енергорезерву на кшталт транспортних генераторів або пересувних котелень; ними передбачено тривале функціонування в складі централізованої мережі.
Наразі триває завершальний етап експлуатаційного тестування — у воєнних умовах особлива увага приділяється показникам ефективності та стійкості обладнання, перш ніж вводити його в повноцінну експлуатацію.
Контекст реалізації цих проєктів пов’язаний із масштабними ударами по енергетичній інфраструктурі. Після останніх масованих атак росії в енергосистемі в країні діє режим надзвичайної ситуації, при цьому найскладніша ситуація спостерігається у столиці та на Київщині. Напередодні зафіксовано понад 1 200 багатоповерхівок у Києві без опалення з приблизно шести тисяч будинків, які втратили теплопостачання внаслідок атаки 24 січня.
За даними міської влади, багатьом із цих будинків опалення двічі відновлювали або намагалися відновити після попередніх масованих обстрілів 9 та 20 січня. Служба безпеки України кваліфікує удари росії по енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності та зазначає, що від початку цьогорічного опалювального сезону зафіксовано щонайменше 256 повітряних атак на енергооб’єкти і системи теплопостачання.
Після завершення тестів та виконання технічних процедур нові когенераційні станції мають працювати як повноцінні елементи київської енергосистеми та посилити енергетичну стійкість міста у лютому–березні.