Сполучені Штати Америки залишаються провідним донором гуманітарної допомоги для українських біженців та внутрішньо переміщених осіб, незважаючи на скорочення фінансування. У звіті Рахункової палати США зазначається, що лише два урядові бюро, які займаються мігрантами, надали через партнерські організації 3,75 мільярда доларів для підтримки українців. Ці кошти були спрямовані на фінансову допомогу, психологічну підтримку та облаштування прихистків. Однак наразі ресурси здебільшого покривають потреби лише найбільш вразливих категорій населення.
Про це розповідає Poltava Today
«Попри скорочення фінансування, США залишаються найбільшим донором гуманітарної допомоги для українських біженців і переселенців, йдеться у звіті Рахункової палати американського уряду. Лише два бюро, які опікуються мігрантами, надали 3,75 мільярда доларів через партнерські організації. Ці кошти спрямували на фінансову підтримку, психологічну допомогу та облаштування прихистків. Утім, наразі грошей вистачає лише для найвразливіших категорій».
Статус українських біженців у США: політичні рішення та виклики
30 липня президент США Дональд Трамп заявив, що українські біженці, які були змушені залишити країну через війну, ймовірно, зможуть залишатися у Сполучених Штатах до завершення бойових дій. Він наголосив: «Я думаю, що так. У нас є багато людей, які приїхали з України. Ми працюємо з ними».
У лютому 2025 року Сполучені Штати тимчасово призупинили розгляд імміграційних заяв за низкою програм, зокрема «Єднання заради України» (U4U). У Міністерстві внутрішньої безпеки США пояснили це необхідністю посилених перевірок для запобігання шахрайству та загрозам національній безпеці. Водночас, станом на березень 2024 року, у межах цієї програми до США прибули понад 187 тисяч українців. Розгляд заяв відновили 9 червня 2025 року після рішення американського суду, про що повідомила міграційна адвокатка й почесний консул України у Філадельфії Ірина Мазур.
У березні 2025 року президент Трамп також заявив, що найближчим часом вирішить питання щодо скасування тимчасового правового статусу для близько 240 тисяч українців, які залишили країну через війну. Він наголосив: «Ми не хочемо нікому завдати шкоди, ми точно не хочемо їм завдати шкоди, і я це розглядаю. Були люди, які вважали це доречним, а деякі – ні. І я прийму рішення досить скоро».
У травні 2025 року американські ЗМІ повідомили, що адміністрація президента Трампа розглядає можливість добровільного повернення біженців з різних країн, включаючи українців. Речниця Міністерства внутрішньої безпеки США підтвердила автентичність відповідних документів, але підкреслила, що остаточне рішення ще не ухвалене.
Фінансова допомога та її обмеження
За даними звіту Рахункової палати США, станом на квітень 2024 року уряд країни надав понад 174 мільярди доларів допомоги Україні в межах п’яти додаткових пакетів асигнувань. Значна частина цієї суми була спрямована на підтримку українських переселенців із акцентом на період з лютого 2022 по грудень 2024 року.
Безпосередньо на гуманітарні потреби українців було виділено 3,75 мільярда доларів від Бюро гуманітарної допомоги (BHA) та Бюро з питань народонаселення, біженців і міграції (PRM). Окрема допомога надавалась українцям у Польщі та Молдові. За даними УВКБ ООН, наприкінці 2024 року прихисток за кордоном отримали 6,9 мільйона українців, зокрема понад 900 тисяч у Польщі та приблизно 123 тисячі у Молдові — що становить майже 4% населення цієї країни.
На кінець 2024 року Бюро з питань населення, біженців і міграції США виділило 220,1 мільйона доларів на допомогу українцям у Польщі та 157,2 мільйона доларів у Молдові. Допомога включала фінансову підтримку, забезпечення прихистками, юридичні консультації, медичну й психологічну допомогу, фіксацію порушень прав людини, доступ до води, гігієнічних засобів, а також мовні курси.
Попри скорочення фінансування, США залишаються найбільшим окремим донором Плану гуманітарних потреб для України, забезпечивши 36% від загального обсягу у 2023 році та 28% у 2024-му. На другому місці — Німеччина (13% і 19% відповідно). США також були головним донором і Регіонального плану реагування щодо ситуації в Україні: 43% фінансування у 2023 році та 51% у 2024-му.
За оцінками, для реалізації Плану гуманітарних потреб у 2025 році необхідно 1,75 мільярда доларів для багатосекторної підтримки 4,8 мільйонів осіб. Для Регіонального плану реагування на ситуацію з біженцями на 2025-2026 роки потрібно 1,24 мільярда доларів для підтримки 2,1 мільйона вимушених переселенців у понад десяти країнах.
Обмежене фінансування призводить до того, що допомога зосереджена переважно на найуразливіших категоріях у прифронтових районах, тоді як потреби жителів західних регіонів України залишаються поза увагою. Додатковими викликами залишаються обмежений доступ до вразливих груп у зонах бойових дій, атаки на енергетичну інфраструктуру, необхідність перегляду маршрутів гуманітарних місій через обстріли, а також багаторазове переміщення людей, які не можуть знайти роботу чи адаптуватися в нових громадах.
У Молдові скорочення фінансування призвело до нестачі медичної допомоги для біженців, особливо у сфері психічного здоров’я для літніх людей, дітей і молоді. Перешкодами для інтеграції залишаються мовний бар’єр, невідповідність професійних навичок, низька заробітна плата й складнощі із самозайнятістю. У Польщі подібні труднощі виникають переважно у жінок працездатного віку, які через сімейні обов’язки не можуть працювати.