Президент США Дональд Трамп уклав масштабні торговельні домовленості з Казахстаном і Узбекистаном на суму понад 12 мільярдів доларів, прагнучи зміцнити економічне партнерство з країнами Центральної Азії.
Про це розповідає Poltava Today
Узбекистан замовив літаки Boeing, Казахстан — локомотиви Wabtec
У межах нових угод, Узбекистан придбає до 22 літаків у американської корпорації Boeing. Як повідомили у компанії, державна авіакомпанія Uzbekistan Airways вже зробила замовлення на 14 літаків із можливістю придбання ще восьми. Дональд Трамп оцінив загальну вартість цієї угоди у понад 8 мільярдів доларів. Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв особисто взяв участь у церемонії підписання в Нью-Йорку.
Паралельно Казахстан підписав контракт із американською компанією Wabtec Corporation на постачання 300 локомотивів та іншого залізничного обладнання на суму 4,2 мільярда доларів. Це найбільша залізнична угода в історії США, за даними Міністерства торгівлі.
Міністр торгівлі США Говард Латнік наголосив на значущості цієї події під час церемонії в Нью-Йорку за участі президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, підкресливши, що угода створить нові робочі місця у виробничому секторі США та відкриє нові можливості для обох країн.
«Очевидно, що Узбекистан є важливим партнером США – і не лише в Центральній Азії – адміністрація Трампа робить пріоритетом співпрацю у політичній, економічній та безпековій сферах на найвищому рівні», – написала Бріанна Тодд, яка у 2023–2025 роках обіймала посаду директора з питань Центральної Азії в Раді національної безпеки США.
Стратегічні інвестиції та конкуренція з Китаєм
Трамп прагне розширити торговельно-інвестиційну співпрацю з країнами Центральної Азії, які володіють багатими запасами природних ресурсів, зокрема рідкоземельних елементів, критично важливих для високотехнологічних та оборонних галузей. Наразі Китай лідирує у світовому ланцюгу постачання цих металів, і США намагаються посилити власну присутність у цьому стратегічному регіоні.
Під час візиту до США президент Казахстану Токаєв планує зустрітися з керівниками найбільших американських компаній. Захід організовано Торговельною палатою США, яка нещодавно очолила найбільшу бізнес-делегацію до Казахстану за всю історію двосторонніх відносин. У жовтні Торговельна палата проведе першу в історії бізнес-місію і до Узбекистану, найбільш густонаселеної країни Центральної Азії.
Раніше цього місяця Трамп провів телефонні переговори з президентом Мірзійоєвим щодо перспектив інвестицій, а наприкінці серпня направив до Ташкента спеціального посланця з глобального партнерства Паоло Замполлі для зустрічі з узбецьким лідером.
Казахстан та Узбекистан мають значні запаси нафти, газу, урану та інших корисних копалин. Американські енергетичні компанії, зокрема ExxonMobil і Chevron, вже інвестували у нафтогазовий сектор Казахстану, хоча загалом американський бізнес досі був обережним у ставленні до цього регіону.
Однак із зростанням попиту на уран і рідкоземельні метали, а також прагненням адміністрації Трампа активізувати економічну присутність США в регіоні, відкриваються нові можливості для співпраці. Американська сторона також активно застосовує такі інструменти, як Експортно-імпортний банк США та Корпорація розвитку і фінансування (DFC), які підтримують зовнішню торгівлю та інвестиції. Зокрема, Експортно-імпортний банк США надав кредит у 400 мільйонів доларів для реалізації залізничної угоди з Казахстаном.
На тлі посилення китайського інтересу до гірничодобувної сфери Центральної Азії, країни регіону зацікавлені у залученні американських інвестицій для балансування впливу Китаю та росії.