Валерія Маркуш
Про це розповідає Poltava Today
«Ти знову все втратила, знову втратила дім, чоловіка, ти далеко від дому з двома дітьми і не знаєш, що тобі робити», – розповідає Оксана Бондаренко, яка 11 місяців боролася і чекала свого чоловіка Віталія з російського полону.
Подружжя Бондаренків – прикордонники та двічі переселенці. Віталій став на захист України ще з початку війни, а саме він одним із останніх виходив з «Азовсталі» у 2022 році. Впродовж одинадцяти років сім’я змушена жити в орендованих квартирах, оскільки їхній будинок залишився в окупації ще з 2014 року. З метою отримання грошової компенсації від держави, що призначена для захисників-переселенців, вони подали відповідні документи, однак на виплату вже чекають шість років.
Історія життя під час війни
Подружжя Бондаренків вважає себе «сім’єю військових», адже протягом багатьох років вони обидва працювали в Держприкордонслужбі. Віталій брав участь в антитерористичній операції, а на початку великої війни був старшим техніком. Оксана працювала діловодом у Маріуполі. Для них ця війна – вже друга за рахунком, адже в 2014 році вони залишили своє село Бойківське.
«Хотілося для дітей майбутнього, а його в окупації не було би. Залишили будинок і виїхали», – ділиться Віталій Бондаренко.
Оксана дізналася про початок повномасштабної війни від чоловіка, який на той момент був на службі. Після вибуху 24 лютого, вона залишилася вдома з дітьми. Віталій повернувся додому лише через тиждень, забрав військову форму і попередив, що можливостей зустрітися більше не буде. Остання зустріч сім’ї відбулася 5 березня 2022 року.
Чекання на компенсацію
Після початку бойових дій Оксана з дітьми залишилася вдома, поки не стало небезпечно. Коли три авіабомби впали поблизу їхнього будинку, вона вирушила шукати безпечніше місце. Волонтер Михайло став одним із перших, хто евакуював родину з Маріуполя до Запоріжжя, а згодом вони переїхали до Полтави.
Віталій продовжував захищати Маріуполь і навіть вивозив поранених. Через відсутність зв’язку подружжя не спілкувалося, поки Віталій не отримав новину про те, що його сім’я вижила. Після затяжних боїв та обстрілів, які відбувалися на території заводу «Азовсталь», він опинився в полоні.
Після його повернення з полону, подружжя продовжило шукати компенсацію від держави, на яку вони мають право, але досі не отримали жодної виплати. За словами Оксани, в Міністерстві ветеранів повідомили, що вони повинні просто чекати. Наразі сім’я залишається в орендованому житлі, в очікуванні на компенсацію, яка повинна допомогти їм придбати власне житло.
«У нас вже 11 років на війні, і жодного разу не отримали грошову компенсацію на купівлю власного житла», – зазначає Оксана.