У більшості країн пострадянського простору сприйняття капіталізму часто має негативний відтінок. Це не дивно, адже протягом десятиліть негативне ставлення до цієї економічної системи було закладено на рівні державної ідеології. Капіталізм піддавався критиці на всіх рівнях суспільного життя — від дитсадків до телевізійних програм. Проте, коли тотальний дефіцит змінився появою ринкових відносин і достатком товарів, багато хто відчув розчарування: очікуваного покращення якості життя не відбулося. З’явилося розуміння, що навіть за повних полиць є своя плата.
Про це розповідає Poltava Today
Марксизм, Вебер і сутність капіталізму
Пошук причин такого розчарування привів багатьох до переосмислення власних знань про капіталізм. Хоча марксизм був офіційною доктриною й вивчався скрізь, його спрощене трактування не дозволяло глибоко зрозуміти суть капіталізму. Натомість, один із впливових альтернативних підходів запропонував німецький соціолог Макс Вебер, який проаналізував капіталізм не лише з економічної, а й із соціальної та релігійної точки зору. Вебер підкреслював, що сама по собі «погоня за наживою» не є унікальною рисою капіталізму, адже це властиво людям різних епох і культур. За Вебером, істинний капіталізм відрізняється раціональністю, плануванням, організацією праці та строгим розмежуванням особистого майна підприємця й капіталу підприємства.
“Люди, які створили капіталізм, вважали прагнення до наживи шкідливим, ганебним і навіть небезпечним”.
За Вебером, витоки капіталізму пов’язані з протестантською етикою, що переважала у країнах Західної Європи: Нідерландах, Великій Британії, німецьких князівствах, країнах Скандинавії та білих колоніях Британії. Саме аскетизм, ідея особистого покликання та необхідність постійно підтверджувати свою обраність через професійний успіх і наполегливу працю стали підґрунтям для формування раціонального, організованого типу господарювання.
Особливості та унікальні риси капіталізму
Ключовою особливістю капіталізму є орієнтація на отримання прибутку завдяки мирному обміну, а не силовому привласненню. Вебер підкреслював, що раціоналізація — планування, чіткий облік, використання балансу доходів і витрат — відрізняє капіталістичне виробництво від аграрного або ремісничого господарства. Важливою інновацією стало юридичне розділення капіталу підприємства і особистих активів підприємця: ризикувати стали лише підприємницьким капіталом, а не всім власним майном, що сприяло розвитку бізнесу.
Ще однією характерною ознакою капіталізму є накопичення капіталу не заради споживання, а заради його подальшого інвестування. Це стало можливим завдяки протестантській етиці, яка заохочувала скромність у споживанні, а головною метою бачила «примноження слави Божої на землі» через сумлінну працю і професійну діяльність. Саме завдяки цим особливостям формувалася дисциплінована, мотивована робоча сила, що бачила у праці не лише засіб виживання, а й виконання Божої волі. У такому суспільстві чесність, порядність у фінансових справах, суворе дотримання законів та норм стали невід’ємною частиною економічного життя.
Водночас, Вебер підкреслював, що капіталізм у його «чистому вигляді» не існує нині у жодній країні світу. З часом, обмежене споживання, що колись стимулювало розвиток, стало гальмом для подальшого економічного зростання. Таким чином, капіталізм трансформується, і ця трансформація — окрема велика тема для досліджень.