6 червня 2025 року виповнюється 150 років з дня народження Сергія Шемета — видатного діяча українського національного руху, журналіста, політика та одного із співзасновників Української Партії хліборобів. Його ім’я тісно пов’язане з боротьбою за незалежність України у XX столітті, розвитком культурного та політичного життя, а також організацією національно-патріотичних рухів.
Про це розповідає Poltava Today
Внесок Сергія Шемета у формування української свідомості
Сергій Шемет народився на хуторі Олександрівка Лубенського повіту на Полтавщині у шляхетській родині Шеметів-Кежгайлів. Освіту здобув у Петербурзькому Технологічному інституті, де вже тоді очолив Українську студентську громаду. У 1900 році він заснував культурне товариство «Родина», а з 1902 року став одним із лідерів Української Народної Партії, заснованої Миколою Міхновським. Партія відстоювала ідею самостійної демократичної української республіки, розвиток національної мови та традицій.
Гасло «Україна для українців» у політичній діяльності УНП трактувалося як прагнення українського народу бути господарем на власній землі. При партії діяла бойова організація «Оборона України», яка мала стати провідником національного повстання.
Сергій разом із братами Володимиром і Миколою активно долучався до знакових подій національного відродження, зокрема до відкриття пам’ятника Івану Котляревському у Полтаві. Брати Шемети також стали першими видавцями україномовної газети на Лівобережній Україні — «Хлібороб» (1905), створили українські гуртки у Лубнах і були ініціаторами осередку таємного товариства «Братерство Тарасівців».
Разом із Андрієм Лівицьким брати створили так звану «Лубенську республіку» — політико-адміністративний комітет, що у 1905–1907 роках фактично забезпечував самоуправління в Лубнах, витіснивши російську імперську владу. Частина істориків вважає це формування першою українською державою новітньої доби.
В умовах послаблення російської імперії після поразки у війні з Японією, український національно-культурний рух отримав нові можливості для розвитку. Однією з форм опору стала поява товариства «Просвіта», що з 1906 року почало активно діяти у Києві та інших містах. Сергій Шемет організував «Просвіту» у Лубнах.
«Лубенська громада складалась попервах із самої молоді. Віддані патріоти брати Шемети, що були студентами, заснували у Лубнах громаду серед лубенських гімназистів та студентів, що приїздили на канікули до Лубен… Число членів лубенської громади було велике і не тільки в самих Лубнах, а і в сусідніх повітових містах… Мешкав у Лубнях кореспондент російських часописів Варшавський… Втративши почуття міри, він у одній кореспонденції наіменував Лубні „українськими Афінами“, зовсім не на глум, а од подиву»
Політична діяльність, еміграція та вшанування пам’яті
У 1917 році Сергій Шемет став співзасновником Української партії хліборобів-демократів і був одним з ініціаторів Хліборобського конгресу, на якому Павла Скоропадського проголосили Гетьманом України. Він активно відстоював українізацію гетьманського уряду і зробив вагомий внесок у формування державної політики щодо освіти, культури, економіки та фінансів, що сприяло економічному зростанню і розвитку української ідентичності.
Після окупації України більшовицькою росією у 1919 році Шемет опинився в еміграції — мешкав у Відні, Тарнові, Берліні та Парижі. Працював над розвитком гетьманського руху, був співредактором журналу «Хліборобська Україна» і написав низку наукових праць, зокрема «Микола Міхновський» та «З історії Української демократично-хліборобської партії». У 1922 році став одним із засновників «Українського союзу хліборобів-державників». Його діяльність уважно відстежувалася спецслужбами срср, що відкрили на нього «оперативне вивчення».
Відомо, що Сергій Шемет підтримував зв’язки з багатьма відомими діячами, як-от Андрій Лівицький, Євген Коновалець, Василь Мудрий, і був наближений до Павла Скоропадського. Після смерті гетьмана у 1945 році та закінчення Другої світової війни Шемет переїхав до Австралії, де долучився до створення Союзу Українських Організацій Австралії. Помер у Мельбурні у 1957 році.
Пам’ять про братів Шеметів широко вшановується на Полтавщині та в Україні. У 2016 році провулок Інтернаціональний у Полтаві перейменовано на провулок Братів Шеметів, а у 2021 році в Лубнах започатковано премію імені братів Шеметів за досягнення у галузях журналістики, літератури, краєзнавства та розвитку національно-патріотичного руху. У 2023 році місцевий ліцей у Лубнах отримав ім’я братів Шеметів, а також було встановлено меморіальну дошку і створено документальний фільм «Спасибі, брати Шемети».
Сергій Шемет залишив визначний слід в історії українського державотворення, культури та політичної думки, його життя й досі є взірцем відданості українській справі.