Володимир Бондаренко, заступник міського голови та секретар Київської міської ради, оголосив про дострокове припинення своїх повноважень. Це сталося під час пленарного засідання Київради, де він підкреслив, що відставка викликана «безпрецедентним тиском, що здійснюється на місцеве самоврядування з боку центральної влади».
Про це розповідає Poltava Today
«Позаду місяць тиску через правоохоронців. Місяць депутатів Київради вмовляли, погрожували, переконували, тиснули. І про це мені відверто говорили колеги, аби тільки проголосували. Сьогодні під цими стінами мітинг, на який примусово зігнали студентів», – зазначив Бондаренко.
Секретар Київради також висловив стурбованість, що є спроби заблокувати роботу Київської міської державної адміністрації (КМДА) з метою передачі повноважень військовій адміністрації всупереч закону. Він уточнив, що станом на 7 квітня його не підозрюють у скоєнні злочинів і він не є об’єктом розшуку.
«Я не тримався за крісло і не тримаюся зараз. Не хочу наражати колег на тиск та погрози. Для мене принципово, щоб Київрада працювала для киян», – підсумував він.
Депутати Київради не підтримали відставку
Під час позачергового засідання депутати розглядали питання про відставку Бондаренка, але не підтримали це рішення. Міський голова Віталій Кличко зазначив, що, незважаючи на рішення депутатів, Бондаренко все ж має залишити свою посаду, про що подав відповідну заяву.
«Ми повинні визнавати і виправляти помилки. Сім чиновників звільнені через «земельну справу». Очищення міської влади триватиме. І, хоч у Володимира Бондаренка статус свідка в цій справі, історія, мʼяко кажучи, неприємна», – підкреслив Кличко.
Корупційні схеми в київській владі
Нагадаємо, що раніше Бондаренка було відсторонено від ведення засідань Київради через розслідування щодо корупційних дій, пов’язаних із земельними ділянками. Спеціалізовані антикорупційні органи, зокрема НАБУ та САП, повідомили про проведену операцію «Чисте місто», яка стосувалася можливих зловживань у київській владі.
За інформацією слідства, однією з ключових схем було заволодіння земельними ділянками та контроль над процедурами надання прав на землю. Учасники схеми реєстрували право власності на неіснуючі споруди, що дозволяло уникати торгів та ухвалювати вигідні рішення на користь певних осіб.