Російська економіка вже майже чотири роки фінансує масштабну агресію проти України, головним чином завдяки експорту нафти та газу. Експерти наголошують, що ці доходи залишаються ключовим джерелом фінансування війни, частково через обмежене бажання Заходу повністю заблокувати ці канали, а також небажання Китаю й Індії приєднатися до жорстких обмежень.
Про це розповідає Poltava Today
У жовтні США, Європейський Союз і Велика Британія запровадили нові санкції проти провідних російських нафтогазових компаній та їхніх дочірніх підприємств. Міністерство фінансів США 22 жовтня оголосило про обмеження щодо державної «Роснефти» та приватного «ЛУКОЙЛу», чий експорт істотно наповнює бюджет кремля. Наступного дня Брюссель ввів санкції проти «Роснефти» та «Газпромнефти» — остання є відгалуженням газового гіганта «Газпром».
Реакція та перспективи впливу санкцій
Президент США Дональд Трамп підкреслив масштабність нових санкцій, назвавши їх «жахливими» та такими, що стосуються «двох великих нафтових компаній». Проте експерти зазначають, що негайного ефекту очікувати не варто. Олександра Прокопенко, колишня радниця Центробанку росії, вважає, що короткостроковий вплив буде обмеженим, оскільки компанії могли підготуватися заздалегідь, а обсяги експорту часто номінуються в юанях і рублях, що зменшує ризики для бюджету кремля.
«Гадаю, короткостроковий вплив цих санкцій буде обмеженим», – сказала Олександра Прокопенко, колишня радниця Центрального банку Росії, а зараз аналітик Берлінського Центру Карнегі з вивчення Росії і Євразії.
Дослідниця Марія Шагіна підкреслила, що ці санкції стали першими серйозними заходами адміністрації Трампа й відображають розчарування Заходу політикою затягування з боку москви щодо припинення бойових дій. Водночас вона зауважила, що запровадження санкцій США відкладено до 21 листопада, а реальна ефективність залежить від того, чи розширять обмеження на китайські та індійські організації, включно з фінансовими установами.
Дженніфер Кавано, старша наукова співробітниця аналітичного центру Defense Priorities, висловила сумнів, що санкції змінять хід війни, оскільки для путіна вона має екзистенційне значення. Він готовий йти на значні економічні й людські жертви для досягнення цілей, і новий раунд обмежень навряд чи вплине на його розрахунки.
Обхід санкцій та реакція міжнародних гравців
Західні санкції проти росії на практиці виявилися менш ефективними, ніж очікувалося, що дозволяє москві продовжувати експорт енергоносіїв до Китаю, Індії, Туреччини та інших країн. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у вересні росія отримала 13,35 млрд доларів від продажу сирої нафти і пального — це менше, ніж у липні, через обмеження експорту, спричинені атаками українських безпілотників на нафтопереробні заводи та трубопроводи. Водночас деякі держави ЄС, зокрема Словаччина й Угорщина, продовжують купувати російську нафту, а країни на кшталт Нідерландів, Франції та Бельгії — російський скраплений газ.
Трамп різко розкритикував європейців за підтримку російської енергетики, закликавши негайно припинити всі закупівлі, інакше, за його словами, «ми всі марнуємо купу часу».
ЄС поступово скорочує імпорт російських енергоносіїв і планує повністю відмовитися від СПГ до кінця 2027 року. Крім того, були запроваджені санкції проти понад 20 іноземних компаній, пов’язаних із торгівлею російською нафтою.
Експерти відзначають, що «Роснефть» і «ЛУКОЙЛ» вже вибудували альтернативні системи торгівлі та постачання, тому обмеження можуть бути частково обійдені. Леслі Палті-Гусман, засновниця Energy Vista, вважає, що російські компанії навчилися ухилятися від санкцій, але західні технології дозволяють ретельніше контролювати перевалку вантажів і підробку сигналів.
Рейчел Зімба з Центру нової американської безпеки зазначає, що ефективність санкцій залежить від рішучості США не лише погрожувати, а й реально застосовувати вторинні обмеження до іноземних банків і портів.
Поки що неясно, як відреагують Китай та Індія — найбільші покупці російської нафти. Китай залишається важливим партнером москви, а Індія, попри запроваджені штрафні тарифи з боку США, поки що не згортала імпорт. Однак найбільший індійський покупець російської нафти, компанія Reliance, вирішила призупинити закупівлі після анонсованих санкцій США.
Шагіна підкреслила, що Індія більш вразлива до зовнішнього тиску й, імовірно, скоротить імпорт, тоді як китайські нафтопереробні підприємства важче залякати, оскільки вони менш інтегровані у глобальні ринки. Палті-Гусман резюмувала: окрім Китаю, навряд чи хтось із покупців буде готовий ризикувати, імпортуючи нафту «Роснефти».