Відмови у виплаті відсотків за інвестиційними страховими договорами у «Сбербанку» стали масовим явищем у різних регіонах російської федерації. Відвідувачі відділень стикаються з однаковою відповіддю співробітників: через міжнародні санкції, запроваджені після початку війни проти України, банк нібито втратив доступ до фінансових інструментів, у які інвестував кошти вкладників.
Про це розповідає Poltava Today
Обіцянки «Сбербанку» і розчарування вкладників
Багато вкладників, серед яких чимало пенсіонерів, укладали договори ще до початку повномасштабної війни, розраховуючи на гарантований, хоча й невеликий, інвестиційний дохід. Проте, коли прийшов час отримувати виплати, їм повернули лише вкладені кошти — без обіцяних відсотків.
Пенсіонерка Людмила з Ангарська розповідає, що в 2017 році оформила у Байкальському банку «Сбербанку» страховий продукт терміном на п’ять років під 2% річних. Вона обрала мінімальний, але гарантований дохід, відмовившись від більш ризикованих пропозицій з більшими відсотками. Однак після завершення строку договору банк виплатив лише початкову суму.
Ми, пенсіонери, у «Сбербанк» останнє несемо, щоб не втратити на зростанні цін і шахраях. Тепер знайте – і тут надурять
Схожа ситуація повторилася і з іншим договором Людмили, термін якого сплив у 2025 році. В обох випадках банк пояснював відмову санкціями та втратою доступу до іноземних цінних паперів, у які інвестувалися кошти вкладників.
«Санкції» як універсальна відмовка банків
Інші вкладники, зокрема Ірина з Усть-Кутського району та Ольга з Владивостока, також стикнулися із відмовами у виплаті відсотків під тим самим приводом. У відповідях «Сбербанку» зазначається, що частина коштів вкладників була інвестована в іноземні цінні папери, які наразі заблоковані через санкції. Ба більше, клієнтам рекомендують звертатися до регіональних філій банку, перекладаючи відповідальність з однієї структури на іншу.
Юристи, до яких звертаються постраждалі, пояснюють: відповідно до статті 310 Цивільного кодексу рф, одностороння зміна умов договору не допускається, окрім випадків, передбачених законом. Водночас стаття 401 дозволяє використовувати «обставини непереборної сили», до яких банки відносять і війну, як підставу для відмови від виконання зобов’язань.
У Росії війною як підставою для відмови від задокументованих зобов’язань можуть користуватися будь-які фінансові та нефінансові організації
Фінансовий консультант Андрій Смирнов зазначає, що через зниження дохідності депозитів населення стало менше довіряти «Сбербанку». За підсумками 2025 року частка депозитів фізичних осіб у цьому банку впала до рекордного мінімуму за 15 років — лише 42% від усіх вкладів у країні. Нинішні ставки по депозитах складають 12-15% річних, тоді як реальна інфляція, за неофіційними оцінками, вже перевищила 15%.
Інфляція та рівень недовіри населення
Офіційна інфляція, за даними Мінекономрозвитку російської федерації, у листопаді 2025 року становила 7,89% у річному вимірі, а з початку року ціни зросли на 5,23%. Однак експерти та самі росіяни вважають ці цифри заниженими. Вартість життя, за оцінками соціологів, суттєво зросла з початку війни, а рівень довіри до майбутнього впав до мінімуму з 2021 року. Згідно з соціологічними опитуваннями, лише 27% росіян вірять у покращення життя у найближчі пів року-рік, а 35% вже відчувають погіршення власного матеріального становища.
Таким чином, санкції, запроваджені проти російських фінансових установ, безпосередньо впливають на добробут громадян, позбавляючи їх не лише обіцяного доходу, а й віри у фінансову стабільність та державні гарантії.