Санкції проти фігурантів «плівок Міндіча»: наслідки для енергетики та громадянства

Санкції проти фігурантів «плівок Міндіча»: наслідки для енергетики та громадянства

Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, фігурантів гучного розслідування корупції в енергетичному секторі. Обидва є громадянами Ізраїлю, що стало предметом обговорень щодо ефективності таких заходів. На тлі цього у ЗМІ з’явилися повідомлення про можливе позбавлення Міндіча українського громадянства.

Про це розповідає Poltava Today

Підозрювані у корупції: деталі справи «Карлсона»

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) у рамках операції «Мідас» оголосило підозри семи особам, імена яких не були офіційно розголошені. Журналісти з’ясували, що серед підозрюваних — бізнесмен та співзасновник студії «Квартал-95» Тимур Міндіч (кодове ім’я «Карлсон»), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор»), а також співробітники так званого «бек-офісу з легалізації коштів»: Олександр Цукерман («Шугармен»), Ігор Фурсенко («Рьошик»), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

За версією слідства, Міндіч керував злочинною організацією, яка організувала масштабні корупційні схеми у сфері енергетики. Він залишив Україну законно за кілька годин до обшуків НАБУ. Держприкордонслужба підтвердила законність його виїзду. Сам Міндіч ситуацію не коментує.

Олександр Цукерман, якого слідство вважає співорганізатором схем, заперечив усі звинувачення. В коментарі журналістам він запевнив, що повернеться в Україну, коли буде час, і назвав звинувачення неправдивими.

«Президент країни, яка перебуває у стані війни, не може мати друзів», – сказав Володимир Зеленський у розмові з журналістами.

Решта підозрюваних наразі свою позицію не оприлюднили. Згідно з українським законодавством, особа вважається невинуватою, доки її провину не доведено в установленому порядку судом.

Суть та наслідки санкцій

У своєму зверненні 10 листопада Зеленський наголосив на необхідності невідворотності покарання за корупцію, особливо в енергетичному секторі, де «Енергоатом» забезпечує найбільшу частку енергогенерації країни. 13 листопада президент заявив, що не спілкувався із Міндічем з початку розслідування і підкреслив важливість вироків для винних.

Санкції, запроваджені РНБО указом Зеленського, передбачають 18 обмежувальних заходів для Міндіча та Цукермана, включаючи блокування активів, позбавлення нагород і запобігання виведенню капіталів за кордон.

Питання ефективності санкцій проти громадян України, які водночас мають інше громадянство, розділило думки народних депутатів. Соломія Бобровська («Голос») вважає, що такі обмеження не мають реального впливу, оскільки для притягнення до відповідальності громадян України існує судова система. Вона також згадала, що подібні санкції вже оскаржувалися у судах іншими особами. Натомість Єлизавета Ясько («Слуга народу») підтримала санкції як швидкий і символічний інструмент, який має застосовуватися паралельно з розслідуваннями та судовими процесами.

За даними НАБУ, діяльність цієї злочинної організації полягала в систематичному отриманні неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі 10–15% від вартості контрактів. Кошти легалізовувалися через офіс у Києві, загальна сума обігу сягнула близько 100 мільйонів доларів. Поки що офіційних судових рішень у справі не винесено, а всі підозрювані зберігають презумпцію невинуватості.