Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час дискусії на Всесвітньому економічному форумі в Давосі наголосив, що ключовою проблемою для Європи та північноатлантичного альянсу є не питання Гренландії, а війна росії проти України. Виступ відбувся в межах щорічних зборів форуму, де обговорювалися безпекові й дипломатичні виклики для світової спільноти.
Про це розповідає Poltava Today
«Ризик тут у тому, що ми, звісно, зосереджуємося на Гренландії, адже маємо подбати, щоб це питання було вирішене в дружній спосіб. Але головна проблема зараз не Гренландія – головна проблема зараз Україна», – сказав Рютте.
Ризик втрати фокуса на обороні України
Рютте зауважив, що надмірна увага до другорядних питань може зменшити зусилля щодо стримування російської агресії. Він підкреслив, що поки точаться політичні дискусії, рф продовжує масовані атаки на енергетичну інфраструктуру України, використовуючи ракети й безпілотники в умовах сильних морозів.
Генсек застеріг, що навіть за наявності мобілізованих 90 мільярдів євро для України ці кошти будуть надходити поступово — «в березні, квітні, травні», і тому в короткостроковій перспективі Києву потрібна негайна оборонна допомога, зокрема перехоплювачі та американське озброєння, яке в Європі вже практично відсутнє.
Він закликав союзників не розслаблятися через мирні процеси і фінансові обіцянки, бо існує ризик, що саме в цей момент українські сили можуть не отримати необхідних систем протиповітряної оборони та інших засобів підкріплення.
Роль США і єдність альянсу
Рютте підкреслив значення підтримки США для НАТО та наголосив, що внутрішні суперечки слід вирішувати дипломатично й делікатно, аби не підірвати колективну безпеку. Він нагадав, що з 32 країн НАТО 23 також є членами ЄС, але на їхню частку припадає лише 25% сукупного ВВП альянсу, тоді як решта 75% знаходиться поза межами ЄС, що підкреслює провідну роль США у спроможності альянсу.
У виступі Рютте також містилася оцінка впливу політики Дональда Трампа на витрати європейських країн на оборону: за його словами, тиск зі сторони президента США сприяв тому, що низка великих європейських економік підвищили витрати до рівня близько 2% ВВП, тоді як на початку року цей показник був близько 1,5%.
На запитання про готовність європейців виконати зобов’язання в межах статті 5 Рютте відповів, що сумнівів у колективній відданості немає: союзники вже застосовували статтю після терактів 11 вересня 2001 року, і зараз, за його словами, як США, так і європейські держави взаємно готові підтримувати один одного для забезпечення спільної безпеки.
Рютте також наголосив на необхідності єдності в діалозі зі США, зазначивши, що будь-яка публічна ескалація напруги всередині НАТО має уникатися — важливішою є тиха дипломатія, яка не послаблюватиме колективну здатність захищатися.
Паралельно з дискусіями в Давосі відбулися переговори щодо можливої мирної ініціативи: 20 січня там мали зустріч представник кремля Кирило Дмитрієв і спеціальні посланці адміністрації США Стівен Віткофф та Джаред Кушнер. За результатами коротких заяв деякі учасники охарактеризували розмову як «дуже позитивну», тоді як Дмитрієв стверджував, що дедалі більше людей начебто схиляються до російської позиції, не уточнивши, кого саме він мав на увазі.
Окремо Віткофф і Кушнер провели переговори з українською делегацією: після цих зустрічей секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умеров повідомив, що діалог продовжиться в межах форуму в Давосі протягом тижня.
У своїй промові Рютте наполягав, що фокус на Україні має залишатися пріоритетом номер один для НАТО та його партнерів, оскільки від цього залежить не лише безпека самої України, а й стабільність європейського та трансатлантичного простору.